Що таке мальована історія?
Багато з нас люблять мальовані історії,
більшість з нас виросли, читаючи їх,
чи слухаючи, як нам їх читали.
Насправді, мальовані історії існують вже досить давно.
Є багато їх різновидів:
панельні комікси,
комікси,
політичні комікси,
однопанельні комікси,
графічні романи,
веб-комікси,
мультиплікація,
карикатура -
знайдеться щось на кожен смак.
Не важливо, яка їх зовнішня форма -
мальовані історії викликають у глядача весь спектр емоцій:
радість, сум, злість, веселощі, спокій -
і вони миттєво передають ідеї.
Мальовані історії - це універсальний спосіб вираження емоцій,
зрозумілий у всьому світі, для нього не існує кордонів.
Ось чому вони так довго існують, як форма мистецтва.
Але як такий простий, на перший погляд, засіб вираження емоцій
може бути водночас таким впливовим та виразним?
Подивимося, що ж таке мальована історія.
Все починається з ідеї.
Ідея може бути словесною,
записаною словами,
або вона може бути візуальною.
Візуальна ідея це просто
малюнок,
рисунок,
замальовка.
Ці ідеї приходять із найрізноманітніших місць.
Художники-мультиплікатори можуть знайти ідею, спостерігаючи за життям,
читаючи газету,
лазячи в інтернеті.
Вона може виникнути зі сказаного кимось речення
чи одного слова, почутого на телебаченні.
Художники-мультиплікатори, мов губки;
вони вбирають в себе людей, місця, манери, одяг та поведінку.
Часом вони занотовують ідеї
у маленькому чорному записничку, який всюди носять із собою.
А часом ідея проникає в мозок художника-мультиплікатора,
щоб потім випірнути, коли він сидітиме за робочим столом.
Художник-мультиплікатор повинен не лише звертати увагу
на те, що він бачить довкола себе,
а й прислухатися до своїх думок.
Інакше кажучи, візьміть вхідну інформацію
та відберіть її, сформуйте, а потім використайте для мальованої історії.
Коли ви вже маєте ідею
чи щось, що, на вашу думку, могло б згодитися для історії,
настав час надати їй форму.
Мальована історія - це як гра на сцені.
Художник-мультиплікатор є сценаристом,
режисером,
сценографом,
хореографом
та костюмером.
Мальована історія має персонажів,
місце дії,
діалог,
навіть, якщо це лише одна фраза,
та передісторію.
Персонажі повинні бути вбраними відповідно до ідеї,
говорити природно та по темі,
або мати якусь коронну фразу.
В мальованій історії не має бути нічого такого,
що не є безумовно необхідним для висвітлення ідеї.
Зображення та слова повинні танцювати в парі
так, щоб все мало сенс.
Цей танець може бути елегантним або дивакуватим,
якщо це є елементом гумору чи ідеї.
Далі йде втілення ідеї.
Деякі художники-мультиплікатори роблять швидку замальовку ідеї олівцем,
тоді наводять контури чорнилом за допомогою світлостолу.
Інші формують картинку в уяві
і малюють одразу чорнилом на папері.
Використовують різні види ручок:
фломастер, капілярна ручка чи перо.
Папір може мати меншу чи більшу щільність.
Багато художників додають сірі тони, так звану розмивку,
за допомогою чорної акварелі та пензлика.
Інші користуються м'яким олівцем, щоб затонувати малюнок.
Розфарбовують малюнок найчастіше аквареллю.
Завершений малюнок можна відсканувати та відкоригувати,
а напис можна додати в Фотошопі.
З'являються нові технології для художників-мультиплікаторів.
Фотошоп можна використовувати для розфарбовування малюнка.
Дехто малює одразу пером на планшеті.
На цьому етапі вибір засобів йде поряд із ідеєю,
часто, коли вже додано останній напис,
засоби знову підлаштовується відповідно до потреби.
Але рідко коли робота є непродуманою наперед,
хіба що за винятком акварельних малюнків.
Усі ці елементи взаємодіють між собою.
Це майже схоже на танець слів, ідей та зображень,
що співпрацюють для того, щоб створити мальовану історію -
непідвладний часу та завжди актуальний витвір мистецтва.