WEBVTT

00:00:04.922 --> 00:00:08.834
(Стівен Цукер) Ми дивимося на одне
полотно з серії

00:00:08.834 --> 00:00:13.674
"32 банки супу Кемпбелл" Енді Уорхола
1962 року в Музеї сучасного мистецтва.

00:00:13.674 --> 00:00:18.458
І одне з найважливіших питань, що постає
особливо щодо сучасного мистецтва,

00:00:18.458 --> 00:00:21.112
є: "Ну, і чому це мистецтво?".

00:00:21.112 --> 00:00:24.684
(Сал) Якщо ви запитаєте в мене це, то 
купа речей з’явиться у моєму мозку.

00:00:24.684 --> 00:00:28.410
Це викликає в мені щось, що схиляє
мене до відповіді "так",

00:00:28.410 --> 00:00:31.744
але є також купа інших речей, що кажуть:
"якби я не побачив це у музеї,

00:00:31.744 --> 00:00:35.060
а у маркетинговому відділі 
"Супи Кемпбелла",

00:00:35.060 --> 00:00:36.952
чи не розглядали
б ви це по-інакшому?"

00:00:36.952 --> 00:00:38.715
(Цукер) Бо тоді це реклама
(Сал) Так.

00:00:38.715 --> 00:00:42.644
(Стівен) Але у контексті музею або
студії Енді Уорхола

00:00:42.644 --> 00:00:44.969
це не реклама, так?

00:00:44.969 --> 00:00:47.519
(Сал) Навіть якщо це одне й те саме
(Стівен) Так.

00:00:47.519 --> 00:00:50.857
(Сал) Ідея, завдяки перенесенню це
у музей, каже:

00:00:50.857 --> 00:00:52.277
"Подивись на це по-інакшому".

00:00:52.277 --> 00:00:54.930
(Стівен) Ну, так. Це справді
змінює місце,

00:00:54.930 --> 00:00:57.838
змінює значення, трансформує його

00:00:57.838 --> 00:01:00.241
і це одна з центральних ідей сучасного
мистецтва -

00:01:00.241 --> 00:01:03.232
ви можете взяти щось, що не обов’язково
базується

00:01:03.232 --> 00:01:05.537
на технічних вміннях,

00:01:05.537 --> 00:01:06.786
бо не думаю, що 
сказали б

00:01:06.786 --> 00:01:08.102
що це гарно зображено
-Точно

00:01:08.115 --> 00:01:11.752
- Але змінивши місце, ми думаємо про це
по-інакшому.

00:01:11.766 --> 00:01:14.961
- І так я думаю він отримав би похвалу за
те, що взяв щось,

00:01:14.966 --> 00:01:17.777
що дуже, майже приземлене, що ви 
бачите

00:01:17.777 --> 00:01:21.642
в кожного, у кожному серванті,
і зробити це центральною ідеєю,

00:01:21.656 --> 00:01:23.834
як "ви мусите звернути на це увагу".

00:01:23.834 --> 00:01:26.950
- Я думаю, що це правильно. І вважаю,
що він робить це

00:01:26.950 --> 00:01:31.057
з суб’єктом, який був з найнижчих, за який
можно було б вхопитися.

00:01:31.057 --> 00:01:34.579
Я маю на увазі, дешеве рекламне мистецтво
було чимось далеким

00:01:34.579 --> 00:01:37.476
від зображального мистецтва великих
митців

00:01:37.476 --> 00:01:41.173
і тоді сфокусуватися на чомусь низькому,
як банка супу,

00:01:41.173 --> 00:01:43.845
і... курки під вершками, не менше.

00:01:43.845 --> 00:01:45.426
- Тобто, розумієте,

00:01:45.426 --> 00:01:53.631
багато чого, якби він зробив це 50 років
раніше, люди б подумали, що він шарлатан.

00:01:53.631 --> 00:01:55.502
А зараз вони подумали б,
що "він банальний".

00:01:55.502 --> 00:01:57.676
Тобто тоді був час, коли люди 
думали: це - мистецтво.

00:01:57.676 --> 00:01:59.028
- Я вважаю це правильним.

00:01:59.028 --> 00:02:07.031
У 1962, коли справа Уорхола була словами,
що автентичне і важливе у нашій культурі,

00:02:07.031 --> 00:02:09.577
було масове виробництво, фабрика

00:02:09.577 --> 00:02:15.003
сказано у сенсі "не дивімося на природу,
наче ми аграрна країна,

00:02:15.003 --> 00:02:17.114
ми зараз в індустріальній культурі,

00:02:17.114 --> 00:02:20.151
що є природним для 
нашого світу зараз.

00:02:20.151 --> 00:02:21.879
(роздумує)

00:02:21.879 --> 00:02:26.062
Я пам’ятаю, коли я був у коледжі,
там був студент, що керував виставкою,

00:02:26.062 --> 00:02:30.898
і як жарт він поставив маленький подіум 
і його обідній піднос,

00:02:30.898 --> 00:02:33.701
він повісив маленький плакат на це
"Обідній піднос" у суботу

00:02:33.701 --> 00:02:37.458
так він пожартував, і всім здалося це
кумедним,

00:02:37.458 --> 00:02:40.778
до певної міри це звучало, як те,
що він зробив було мистецтвом.

00:02:40.778 --> 00:02:43.240
Ну, думаю, оскільки було весело, бо
це було близько

00:02:43.240 --> 00:02:47.116
і певною мірою, коли хтось взяв обідній 
піднос та зробив правильне освітлення

00:02:47.116 --> 00:02:50.832
і надав йому подіум для огляду і 
зробив повний опис цього,

00:02:50.832 --> 00:02:53.037
я дивився на обідній піднос по-іншому.

00:02:53.037 --> 00:02:56.661
Це ніби та сама ідея. Приземлена річ, що
ми використовуємо кожен день.

00:02:56.661 --> 00:03:00.448
Було це жартом чи тим самим мистецтвом?

00:03:00.448 --> 00:03:03.451
Ну, я думаю, жарт, але дуже близький до 
важливого мистецтва.

00:03:03.451 --> 00:03:08.387
Він мав дозвіл на це завдяки 
Марселю Дюшан.

00:03:08.387 --> 00:03:14.527
Насправді, Уорхол мав подібний дозвіл не 
сфокусовуватися на створенні чогось:

00:03:14.527 --> 00:03:18.650
на живописі, на композиції, на кольорі,

00:03:18.650 --> 00:03:22.328
а сконцентруватися на створенні ідей.

00:03:22.328 --> 00:03:27.025
І причина, чому ми говоримо про Уорхола чи
Дюшана, чи когось інакшого,

00:03:27.025 --> 00:03:29.765
є, як ви казали, не те, що вони
зробили це технічно сильно.

00:03:29.765 --> 00:03:35.196
Маркетингове відділення "Супу Кемпбелла" 
вже створило щось таке саме сильне.

00:03:35.196 --> 00:03:40.807
Це більше те, що вони були людьми, які 
дивилися на світ по-інакшому і виділяли це.

00:03:40.807 --> 00:03:47.469
Ну, думаю, так. Уорхол свідомо працював 
в цьому напрямку, ставлячи ті самі питання,

00:03:47.469 --> 00:03:50.106
що і жартівник у твоїй школі.

00:03:50.106 --> 00:03:52.619
Він казав, чи може це бути мистецтвом?

00:03:52.619 --> 00:03:54.581
І насправді, він просуває це.

00:03:54.581 --> 00:03:56.277
Подивіться на картину ближче.

00:03:56.277 --> 00:03:58.873
Це одна з останніх, яку він намалював.

00:03:58.873 --> 00:04:02.540
Він визначив каліграфію "Супу Кемпбелла"

00:04:02.540 --> 00:04:05.973
як відображення банки згори.

00:04:05.973 --> 00:04:09.798
Але тоді він зупинився і сказав, що не 
хоче малювати флору листя.

00:04:09.798 --> 00:04:11.698
Ви бачите флору листя внизу.

00:04:11.698 --> 00:04:18.032
Я не хочу малювати це, так він зробив 
печатку і розмістив це механічно.

00:04:18.032 --> 00:04:22.042
Що означає це для митця, скажемо:
"Я навіть не хочу це малювати?".

00:04:22.042 --> 00:04:25.114
"Я збираюся знайти механічний процес, щоб
полегшити це".

00:04:25.114 --> 00:04:28.615
Уорхол робив те, що важливо, що 
відображає спосіб,

00:04:28.615 --> 00:04:31.550
у який ми виготовляємо, створюємо світ.

00:04:31.550 --> 00:04:35.661
Подумайте про речі, якими ми оточуємо
себе.

00:04:35.661 --> 00:04:38.116
Майже все зроблене на фабриці.

00:04:38.116 --> 00:04:40.324
Майже нічого унікального у цьому світі.

00:04:40.324 --> 00:04:43.361
Це не той світ, що ми зазвичай вважаємо
прекрасним.

00:04:43.361 --> 00:04:47.298
Я знаю, іноді я відчуваю, виправте мене,
якщо я не маю рацію, прийняте рішення,

00:04:47.298 --> 00:04:50.005
що Уорхол був цікавим чи величний,
і тоді

00:04:50.005 --> 00:04:54.249
люди інтерпертували його твори, щоб
підтвердити його величність.

00:04:54.249 --> 00:04:59.206
О подивись, він використав принтер замість
малювання цього, що показує, що він

00:04:59.206 --> 00:05:00.747
відображав...

00:05:00.747 --> 00:05:06.212
Але якби він зробив це інакше, намалював
руками чи ліктем,

00:05:06.212 --> 00:05:08.611
чи пальцем, чи чимось ще,

00:05:08.611 --> 00:05:11.779
люди сказали б: "Неперевершено.
Ми зазвичай бачимо це надрукованим,

00:05:11.779 --> 00:05:13.892
але він зробив це вручну".

00:05:13.892 --> 00:05:16.694
Наскільки ви вважаєте це причиною? 
Чи я занадто цинічний.

00:05:16.694 --> 00:05:20.867
Ні, думаю, є цінність до деякої
міри цинізму,

00:05:20.867 --> 00:05:23.147
і певним чином про що ми говоримо.

00:05:25.427 --> 00:05:27.707
Що означає бути авангардним митцем, 
змінювати

00:05:27.707 --> 00:05:32.157
мову мистецтва і намагати винайти шляхи,
що стосуються історичного моменту

00:05:32.157 --> 00:05:36.541
певним прямим та автентичним способом.

00:05:36.541 --> 00:05:40.254
Можливо, це легко сказати, бо я пам’ятаю,
як дивився на це,

00:05:40.254 --> 00:05:44.449
коли був у 5-му класі мистецтва 
Енді Уорхола.

00:05:44.449 --> 00:05:48.616
І зараз здається майже 
не таким унікальним,

00:05:48.616 --> 00:05:53.902
але що я чую - у 62-ому, Уорхол був вартий
уваги, бо підштовхнув людське мислення

00:05:53.902 --> 00:05:58.281
Вважаю, що Уорхол шукав у 1962 
головну тему,

00:05:58.281 --> 00:06:02.704
що була абсолютно поза межами того, що
ми сприймали за образотворче мистецтво.

00:06:02.704 --> 00:06:06.545
Визначення поп-арту попросили дати одного
з його сучасників, Роя Ліхтенштейна,

00:06:06.545 --> 00:06:11.662
і він сказав: "Ми шукали головну ідею, що
була така нікчемна, низька,

00:06:11.662 --> 00:06:14.443
що ніхто б не міг повірити, що це було
мистецтвом".

00:06:14.443 --> 00:06:18.445
Я вважаю, ви маєте рацію, ми думаємо 
забагато про зорову культуру,

00:06:18.445 --> 00:06:20.729
що ми приймаємо її.

00:06:20.729 --> 00:06:28.869
Це чарівно, я думаю, тут є багато
потенціалу.

00:06:28.869 --> 00:06:35.650
Це псевдомистецтво, створене для інших
цілей, але якщо світло засяє на ньому,

00:06:35.650 --> 00:06:38.375
як воно показано тут,

00:06:38.375 --> 00:06:42.580
у вашій голові, чи перетинає воно бар’єр
того, що є мистецтвом?

00:06:42.580 --> 00:06:48.709
Ну, думаю, що, як ви зазначили, якби хтось
створив це зараз, це б було банальним.

00:06:48.709 --> 00:06:54.358
І думаю, це правильно, воно акцентує, як
важко знайти у нашій культурі зараз

00:06:54.358 --> 00:06:57.359
способи змусити нас побачити світ
по-новому.

00:06:57.359 --> 00:06:58.846
Так, чудовим.

00:06:58.856 --> 00:07:02.936
Переклад на українську: Юлія Мальцева, рев’ювер Оксана Кузьменко, благодійний фонд “Magneticone.org”