Я ніколи не забуду відчуття
коли я побачила море

і вперше
ступила на корабель.

Для чотирирічної дитини,

це було відчуття найбільшої свободи,
яке я тільки могла уявити.

Знаєте, тоді я відчула,

що одного разу залюбки вирушу
в кругосвітнє плавання.

Коли вирушаєте в таку мндрівку,

то знаєте, що треба мати з собою
все необхідне для виживання.

Що маєте, те й маєте.

Мусите продумати, що брати,

кожну краплю пального,
яка їжа буде в кожному пакеті.

Це життєва необхідність,
інакше нічого не вийде.

І раптом у голову прийшла думка:
"А хіба у світі по-іншомуі?"

Відомо, що наші ресурси не безконечні,

дані нам один раз за всю історію людства.

Знаєте, метали, пластик, добрива.

Ми це все викопуємо з землі,
а потім на землі використовуємо.

Як довго це може тривати?

Звісно, мав бути інший спосіб
використовувати світові ресурси,

щоб не вичерпати їх.

Це питання продовжувало турбувати мене,

і пройшло багато часу,

поки я зрозуміла, що інший спосіб
ведення економіки існує,

є інший спосіб використання
ресурсів, матеріалів.

Це циркулярна економіка .

Спосіб функціонування економіки
переважно сьогодні - добувний.

Це лінійна економіка.

Ми видобуваємо щось із землі,
ми виробляємо продукт із цього,

і наприкінці життя цього продукту
ми викидаємо його.

Немає значення. як ефективно

ви постачаєте ці матеріали в дану систему,

навіть якщо ви затрачаєте

трішки менше енергії та матеріалу
на вироблення продукту,

в кінцевому рахунку ресурси вичерпаються.

Перейдіть від старої до
циркулярної моделі економіки.

згідно з нею, коли ви створюєте продукт,

ви добуваєте із землі або, в ідеалі,
використовуєте перероблений матеріал,

який включаєте в даний продукт.

але ви виробляєте продукти,

тому можете повторно отримати матеріали,
які ви добували із землі.

Ви усуваєте відходи та забруднення.

Чому б так само не робити у світі
з невідновлювальними ресурсами?

Все має бути продумано.

Купуючи пральну машину,

ми сплачуємо податки,
нам належать усі її деталі.

Коли вона рано чи пізно ламається,

ми сплачуємо податок на сміттєзвалища.

В циркулярній системі все інакше:

пральна машина не наша,
ми сплачуємо прання.

Вона - турбота виробника.

Він зобов'язується,

коли машина перестане працювати,

прийняти її назад, знаючи, що в ній,

і витягти з неї всі матеріали.

Ось задум циркулярної системи.

Ми довго вивчали, які витрати
це може принести,

чи варте все це,

і виявилося, це набагато дешевше:

12 центів проти 
27 центів за прання.

Така перевага "циркулярної" машини.

Ми змогли б жити в системі,
яка працює.

Не було б відходів.

Якість послуг була б краща,

і доступ до технологій - також.

Згідно з нашими дослідженнями,

виробники не закуповують усі матеріали.

Продаючи їх,

ми отримаємо кращу ціну,

тому що потік матеріалів

повернеться назад у систему.

Я вірю в це.

Коли ми дивимося на цифри

і на дохід, який це приносить,

має сенс перейти
на циркулярну економіку.

У ній більше цінності.

Звичайно, для великого підприємства
цей перехід коштує грошей,

але виникає питання:

який ризик лінійної економіки?

Відповідь очевидна:

ризик величезний.

Майбутнє не може ґрунтуватися
на суто економічних міркуваннях.

Чому ви хочете присвятити свій час

та зусилля?

Давайте подивимося,
як жити в цикулярному світі,

і створимо його, у міру можливості,
у нашому навколишньому середовищі.

Субтитри Маурісіо Какуей Танака
Рецензія Дженні Лам-Чоудхурі