0:00:00.530,0:00:02.177
У цьому відео я хочу показати вам

0:00:02.177,0:00:06.527
різні способи обчислення[br]кількості грошей, що знаходяться в обігу.

0:00:06.527,0:00:09.885
Тож розпочнемо з центрального банку

0:00:09.885,0:00:13.175
(у США це Федеральний резервний банк).

0:00:13.175,0:00:17.258
Уявімо, що він надрукував 4 долари.

0:00:17.258,0:00:19.715
І щоб нам було легше аналізувати,

0:00:19.715,0:00:25.144
припустімо, що банк вводить в обіг[br]саме фізичні гроші, а не електронні.

0:00:25.144,0:00:28.518
Щоб ввести ці 4 долари в обіг,

0:00:28.518,0:00:31.890
банк купує цінні папери[br]на відкритому ринку.

0:00:31.890,0:00:34.340
Як правило, безпечні та[br]високоліквідні цінні папери.

0:00:34.340,0:00:36.190
Ліквідність означає, що цінні папери

0:00:36.190,0:00:38.520
можна легко купити та продати[br]у великій кількості.

0:00:38.520,0:00:43.617
Наприклад, казначейські цінні папери —[br]це ліквідні активи або цінні папери.

0:00:43.617,0:00:46.103
Іграшки-дозатори цукерок PEZ —[br]це неліквідні активи.

0:00:46.103,0:00:49.050
Якщо я куплю дозатори PEZ [br]на мільярд доларів, мені буде важко їх продати…

0:00:49.050,0:00:52.023
Якщо вже на те пішло, мені буде[br]важко купити стільки дозаторів,

0:00:52.023,0:00:58.233
не кажучи вже про те, щоб їх продати за[br]короткий чи хоча б середній проміжок часу.

0:00:58.233,0:01:03.191
Отож, центральний банк купує[br]ліквідні цінні папери на 4 долари.

0:01:03.191,0:01:05.059
Оце наші цінні папери.

0:01:05.059,0:01:09.420
А їх колишній власник вирішує[br]покласти виручені гроші у банк.

0:01:09.420,0:01:11.957
Він може покласти гроші на депозит у банк,

0:01:11.957,0:01:13.997
або ж купити за них щось,

0:01:13.997,0:01:17.377
і тоді вже особа, у якої він щось купив,[br]може покласти гроші в банк.

0:01:17.377,0:01:21.067
Припустімо, що так чи інакше, але[br]гроші опиняться на депозиті в банку.

0:01:21.067,0:01:26.867
Це наш комерційний банк,[br]і я назву його комерційний банк №1.

0:01:26.867,0:01:35.424
Отже, усі гроші передано до банку №1.

0:01:35.424,0:01:42.397
І Федеральний резервний банк чи то[br]центральний банк ними більше не володіє.

0:01:42.397,0:01:44.370
Гроші перенесено сюди, у КБ №1.

0:01:44.370,0:01:48.650
Я викреслю ці банкноти, щоб вам[br]було легше стежити за моєю думкою.

0:01:48.650,0:01:51.200
Отже, гроші на депозиті у КБ №1.

0:01:51.200,0:01:54.800
І вкладник каже: "Я хочу, щоб[br]3 долари були доступні на вимогу

0:01:54.800,0:01:57.043
і я міг виписувати чеки на цю суму".

0:01:57.043,0:02:03.650
Він кладе 3 долари на чековий рахунок,

0:02:03.650,0:02:13.440
щоб мати право виписувати чеки на цю суму.

0:02:13.440,0:02:15.410
І щоб отримати трохи вищі відсотки…

0:02:15.410,0:02:18.070
А за строковими вкладами[br]банки виплачують вищі відсотки,

0:02:18.080,0:02:19.980
бо для них не треба створювати резерви.

0:02:19.980,0:02:25.288
Тому цей чоловік кладе[br]1 долар на строковий депозит.

0:02:25.288,0:02:27.789
І на цей долар він не може виписати чек.

0:02:27.789,0:02:31.359
Тут можуть бути деякі нюанси,[br]але для простоти розуміння будемо вважати,

0:02:31.359,0:02:33.309
що на цей долар чеки виписувати не можна.

0:02:33.309,0:02:36.649
Можуть бути обмеження на право[br]виписувати чеки і таке інше…

0:02:36.649,0:02:40.747
Оскільки банку не потрібно[br]створювати резерви для цього долара,

0:02:40.747,0:02:42.296
він може видати його в кредит.

0:02:42.296,0:02:44.406
Припустімо, що людина, яка взяла кредит,

0:02:44.406,0:02:49.789
одразу ж кладе цю суму[br]на депозит в іншому банку.

0:02:49.789,0:02:52.779
Нехай це буде комерційний банк №2.

0:02:52.779,0:02:56.798
Отже, цей долар вже не в КБ №1, а в КБ №2.

0:02:56.798,0:03:04.344
Намалюємо комерційний банк №2.

0:03:04.344,0:03:10.555
І позичальник поклав цей долар[br]на ощадний рахунок у КБ №2.

0:03:10.555,0:03:12.785
Повернемося до цієї суми.

0:03:12.785,0:03:16.668
Тут банк каже: "Це депозит на вимогу, і я[br]мушу частину грошей відкласти в резерв".

0:03:16.668,0:03:18.474
(Система часткового резервування.)

0:03:18.474,0:03:22.275
Але частину я можу видати в кредит[br](у США — до 90%)".

0:03:22.275,0:03:24.277
Але, можливо, цей банк[br]трохи консервативний

0:03:24.277,0:03:27.560
і видає в кредит[br]тільки 2/3 суми (2 долари із 3).

0:03:27.560,0:03:30.087
Припустімо, що позичальник,[br]якому КБ №1 видав кредит,

0:03:30.087,0:03:33.727
також поклав ці гроші на депозит у КБ №2.

0:03:33.727,0:03:40.392
Отож, ці два долари перейшли у банк №2.

0:03:40.392,0:03:45.542
І в банку №1 їх більше немає.

0:03:45.542,0:03:48.893
Але клієнт банку №1 все ще може[br]виписувати чеки на суму до 3 доларів.

0:03:48.893,0:03:57.620
Нехай ці 2 долари у банку №2[br]також розміщено на чековому рахунку.

0:03:57.620,0:04:00.582
Отже, банк №2 може робити кілька речей.

0:04:00.582,0:04:02.970
По-перше, з цієї суми банк[br]повинен залишити резерв.

0:04:02.970,0:04:04.750
І нехай цей банк ще консервативніший

0:04:04.750,0:04:06.890
і вирішує видати в кредит[br]тільки половину суми

0:04:06.890,0:04:08.410
(хоч може позичити 90%).

0:04:08.425,0:04:11.979
Тож він видає в кредит 1 долар,

0:04:11.995,0:04:17.357
а людина, яка взяла позику,[br]просто кладе цей долар у свій гаманець.

0:04:17.357,0:04:20.439
Крім того, він може видати в кредит[br]усю суму на цьому депозиті.

0:04:20.439,0:04:28.637
І нехай цей позичальник також[br]покладе цей 1 долар у свій гаманець.

0:04:28.637,0:04:32.854
Зауважте, що початкові 4 долари досі тут:[br]1, 2, 3, 4.

0:04:32.854,0:04:34.119
Давайте ще раз.

0:04:34.119,0:04:37.159
Вкладник банку №1 може[br]виписувати чеки на суму до 3 доларів,

0:04:37.159,0:04:53.413
а вкладник банку №2 —[br]на суму до 2 доларів.

0:04:53.413,0:04:56.602
А тепер подивіться, які різні[br]форми грошей ми тут маємо.

0:04:56.602,0:04:59.867
Можна визначати гроші дуже вузько[br]і казати, що до них належать

0:04:59.867,0:05:04.037
лише ті гроші, які центральний банк друкує[br]або створює в електронному вигляді

0:05:04.037,0:05:07.477
(електронні записи на рахунках банків[br]Федеральної резервної системи).

0:05:07.477,0:05:11.203
Але для простоти аналізу[br]ми беремо до уваги лише фізичні гроші.

0:05:11.203,0:05:17.384
Їх часто називають грошовою базою,

0:05:17.384,0:05:21.364
і у США та деяких інших країнах[br]це також те саме, що й М0

0:05:21.364,0:05:23.575
(є лише незначні[br]відмінності між країнами).

0:05:23.575,0:05:28.506
У цьому прикладі центральний[br]банк надрукував і ввів в обіг 4 долари,

0:05:28.506,0:05:31.597
тобто грошова база становила 4 долари.

0:05:31.597,0:05:35.013
Як тільки він надрукував[br]банкноти і купив цінні папери,

0:05:35.013,0:05:39.073
гроші одразу потрапили в обіг,[br]і за них можна було купити будь-яку річ,

0:05:39.073,0:05:42.200
тобто вони сприяли виконанню трансакцій.

0:05:42.200,0:05:47.378
Однак це, звичайно, не всі форми грошей,[br]які зустрічаються в нашому прикладі.

0:05:47.378,0:05:52.516
Окрім цих 4 доларів, вкладники[br]обох банків можуть виписувати чеки.

0:05:52.516,0:05:55.389
Тож ми можемо дати трохи[br]ширше визначення грошей

0:05:55.389,0:05:57.499
і введемо для цього поняття M1.

0:05:57.499,0:05:59.179
Його можна трактувати по-різному.

0:05:59.179,0:06:03.279
Сюди можна відносити усі гроші,[br]які лежать у кишенях людей,

0:06:03.279,0:06:05.681
плюс ті суми, на які[br]можна виписувати чеки.

0:06:05.681,0:06:12.591
Це оці 2 долари плюс[br]чеки на суму 5 доларів.

0:06:12.591,0:06:14.795
Тобто 2 долари фізичних грошей,

0:06:14.795,0:06:17.773
які знаходяться в гаманцях людей[br](не у банківських резервах),

0:06:17.773,0:06:24.673
плюс 5 доларів, на які[br]можна виписувати чеки.

0:06:24.673,0:06:26.823
І в сумі ми отримаємо 7 доларів.

0:06:26.823,0:06:36.033
Або це можна записати як[br]M0 плюс чекові депозити.

0:06:36.033,0:06:39.733
Я напишу просто "чеки".

0:06:39.733,0:06:42.015
Але у цьому випадку[br]має місце подвійний рахунок.

0:06:42.015,0:06:45.869
Адже частина М0 є резервами[br]за чековими депозитами!

0:06:45.869,0:06:49.649
Або частина чекових депозитів[br]виступає резервами для M0.

0:06:49.649,0:06:56.927
Тобто потрібно відняти банківські резерви.

0:06:56.927,0:06:59.544
І ми отримаємо 4 долари.

0:06:59.544,0:07:02.291
Адже немає потреби двічі рахувати цю суму.

0:07:02.291,0:07:07.062
Тож М0 = 4 долари[br](я напишу білим кольором)

0:07:07.062,0:07:10.998
M0 = 4 долари.

0:07:10.998,0:07:16.754
Чекові депозити = 5 доларів.

0:07:16.754,0:07:18.310
Це напишемо рожевим.

0:07:18.310,0:07:19.804
Плюс 5 доларів.

0:07:19.804,0:07:22.405
А тепер потрібно відняти резерви.

0:07:22.405,0:07:27.227
Резерви у нас становлять 2 долари,[br]тож мінус 2 долари.

0:07:27.227,0:07:30.828
І знову виходить 7 доларів.

0:07:30.828,0:07:34.327
Це робиться для того, щоб не[br]враховувати певні суми двічі.

0:07:34.327,0:07:38.653
Щоб не враховувати оці долари[br]спочатку як частину чекових депозитів,

0:07:38.653,0:07:41.963
а потім як частину М0,

0:07:41.963,0:07:45.210
подвоюючи тим самим цю суму.

0:07:45.210,0:07:48.353
Ці 2 долари відносяться і до[br]грошової бази, і до чекових депозитів,

0:07:48.353,0:07:50.233
але це все ті ж 2 долари.

0:07:50.233,0:07:54.912
Найпростіше окреслити M1 так: це все те,[br]що полегшує здійснення трансакцій.

0:07:54.912,0:07:59.832
Оці 2 долари в гаманцях людей[br]і чеки на 5 доларів, які можна виписати.

0:07:59.832,0:08:02.229
Це оце рівняння.

0:08:02.229,0:08:06.372
А щоб ще більше розширити[br]поняття грошей, можна перейти до М2.

0:08:06.372,0:08:12.049
Тут враховується те, що можна швидко[br]використати для полегшення трансакцій.

0:08:12.049,0:08:19.239
Це будуть наші 7 доларів M1 плюс те,[br]що можна легко конвертувати в M1.

0:08:19.239,0:08:23.063
Наприклад, ощадні рахунки[br]можна легко перетворити у чекові.

0:08:23.063,0:08:26.376
Це займе всього кілька днів[br](звісно, можуть бути певні обмеження),

0:08:26.376,0:08:27.436
але це цілком можливо.

0:08:27.436,0:08:30.782
У цьому разі вимоги до[br]банківських резервів трохи зміняться,

0:08:30.782,0:08:35.856
але вкладник зможе[br]виписувати чеки на більшу суму.

0:08:35.856,0:08:40.686
Отже, М2 складається з М1 плюс[br]елементи, які легко конвертуються в М1.

0:08:40.686,0:08:46.129
Тобто M2 буде включати ощадні рахунки,[br]депозитні рахунки грошового ринку

0:08:46.129,0:08:48.779
(я не буду заглиблюватись у деталі:[br]вони майже однакові,

0:08:48.779,0:08:52.367
от тільки відсоток за ними трохи вищий[br]і є обмеження щодо доступу до коштів,

0:08:52.367,0:08:55.627
але їх можна легко[br]перетворити у чекові рахунки)

0:08:55.627,0:08:59.901
і також невеликі строкові[br]депозити в доларах.

0:08:59.901,0:09:04.029
Але щоб вам було простіше зрозуміти,[br]узагальнимо їх як ощадні депозити.

0:09:04.029,0:09:15.738
Тож це наші 7 доларів М1 плюс[br]2 долари ощадних депозитів.

0:09:15.738,0:09:17.407
Щоб ви могли краще собі це уявити…

0:09:17.407,0:09:21.437
Коли хтось говорить про пропозицію грошей,[br]спитайте, що він має на увазі під грошима.

0:09:21.437,0:09:24.048
Скоріше за все він говорить про М1,

0:09:24.048,0:09:27.977
оскільки це ті механізми, які прямо[br]сприяють здійсненню трансакцій.

0:09:27.977,0:09:31.649
Можливість виписувати чеки[br]та доларові банкноти у гаманці.

0:09:31.649,0:09:34.282
Але ця особа може говорити[br]і про грошову базу

0:09:34.282,0:09:38.175
(М0, гроші у вузькому розумінні — це все[br]одне й те саме поняття, особливо у США)

0:09:38.175,0:09:40.542
чи навпаки брати гроші[br]у навіть ширшому понятті.

0:09:40.542,0:09:45.547
Адже існують і ширші поняття ніж М2.[br]Є ще М3 (про нього вже рідко згадують).

0:09:45.547,0:09:50.480
М3 включає компоненти, які ще далі[br]відійшли від звичного поняття грошей.

0:09:50.480,0:09:54.113
Це далеко не чекові рахунки,[br]але вони лише відносно ліквідні

0:09:54.113,0:09:56.360
і включають інші типи активів.

0:09:56.360,0:10:00.597
Однак Федеральний резервний банк[br]більше не згадує про них у своїх звітах.

0:10:00.597,0:10:03.000
Зазвичай він говорить про ці компоненти.

0:10:03.619,0:10:07.719
Переклад на українську: Марія Головко, рев'ювер: Юлія Білаш, благодійний фонд "Magneticone.org"