1
00:00:00,530 --> 00:00:02,177
У цьому відео я хочу показати вам

2
00:00:02,177 --> 00:00:06,527
різні способи обчислення
кількості грошей, що знаходяться в обігу.

3
00:00:06,527 --> 00:00:09,885
Тож розпочнемо з центрального банку

4
00:00:09,885 --> 00:00:13,175
(у США це Федеральний резервний банк).

5
00:00:13,175 --> 00:00:17,258
Уявімо, що він надрукував 4 долари.

6
00:00:17,258 --> 00:00:19,715
І щоб нам було легше аналізувати,

7
00:00:19,715 --> 00:00:25,144
припустімо, що банк вводить в обіг
саме фізичні гроші, а не електронні.

8
00:00:25,144 --> 00:00:28,518
Щоб ввести ці 4 долари в обіг,

9
00:00:28,518 --> 00:00:31,890
банк купує цінні папери
на відкритому ринку.

10
00:00:31,890 --> 00:00:34,340
Як правило, безпечні та
високоліквідні цінні папери.

11
00:00:34,340 --> 00:00:36,190
Ліквідність означає, що цінні папери

12
00:00:36,190 --> 00:00:38,520
можна легко купити та продати
у великій кількості.

13
00:00:38,520 --> 00:00:43,617
Наприклад, казначейські цінні папери —
це ліквідні активи або цінні папери.

14
00:00:43,617 --> 00:00:46,103
Іграшки-дозатори цукерок PEZ —
це неліквідні активи.

15
00:00:46,103 --> 00:00:49,050
Якщо я куплю дозатори PEZ 
на мільярд доларів, мені буде важко їх продати…

16
00:00:49,050 --> 00:00:52,023
Якщо вже на те пішло, мені буде
важко купити стільки дозаторів,

17
00:00:52,023 --> 00:00:58,233
не кажучи вже про те, щоб їх продати за
короткий чи хоча б середній проміжок часу.

18
00:00:58,233 --> 00:01:03,191
Отож, центральний банк купує
ліквідні цінні папери на 4 долари.

19
00:01:03,191 --> 00:01:05,059
Оце наші цінні папери.

20
00:01:05,059 --> 00:01:09,420
А їх колишній власник вирішує
покласти виручені гроші у банк.

21
00:01:09,420 --> 00:01:11,957
Він може покласти гроші на депозит у банк,

22
00:01:11,957 --> 00:01:13,997
або ж купити за них щось,

23
00:01:13,997 --> 00:01:17,377
і тоді вже особа, у якої він щось купив,
може покласти гроші в банк.

24
00:01:17,377 --> 00:01:21,067
Припустімо, що так чи інакше, але
гроші опиняться на депозиті в банку.

25
00:01:21,067 --> 00:01:26,867
Це наш комерційний банк,
і я назву його комерційний банк №1.

26
00:01:26,867 --> 00:01:35,424
Отже, усі гроші передано до банку №1.

27
00:01:35,424 --> 00:01:42,397
І Федеральний резервний банк чи то
центральний банк ними більше не володіє.

28
00:01:42,397 --> 00:01:44,370
Гроші перенесено сюди, у КБ №1.

29
00:01:44,370 --> 00:01:48,650
Я викреслю ці банкноти, щоб вам
було легше стежити за моєю думкою.

30
00:01:48,650 --> 00:01:51,200
Отже, гроші на депозиті у КБ №1.

31
00:01:51,200 --> 00:01:54,800
І вкладник каже: "Я хочу, щоб
3 долари були доступні на вимогу

32
00:01:54,800 --> 00:01:57,043
і я міг виписувати чеки на цю суму".

33
00:01:57,043 --> 00:02:03,650
Він кладе 3 долари на чековий рахунок,

34
00:02:03,650 --> 00:02:13,440
щоб мати право виписувати чеки на цю суму.

35
00:02:13,440 --> 00:02:15,410
І щоб отримати трохи вищі відсотки…

36
00:02:15,410 --> 00:02:18,070
А за строковими вкладами
банки виплачують вищі відсотки,

37
00:02:18,080 --> 00:02:19,980
бо для них не треба створювати резерви.

38
00:02:19,980 --> 00:02:25,288
Тому цей чоловік кладе
1 долар на строковий депозит.

39
00:02:25,288 --> 00:02:27,789
І на цей долар він не може виписати чек.

40
00:02:27,789 --> 00:02:31,359
Тут можуть бути деякі нюанси,
але для простоти розуміння будемо вважати,

41
00:02:31,359 --> 00:02:33,309
що на цей долар чеки виписувати не можна.

42
00:02:33,309 --> 00:02:36,649
Можуть бути обмеження на право
виписувати чеки і таке інше…

43
00:02:36,649 --> 00:02:40,747
Оскільки банку не потрібно
створювати резерви для цього долара,

44
00:02:40,747 --> 00:02:42,296
він може видати його в кредит.

45
00:02:42,296 --> 00:02:44,406
Припустімо, що людина, яка взяла кредит,

46
00:02:44,406 --> 00:02:49,789
одразу ж кладе цю суму
на депозит в іншому банку.

47
00:02:49,789 --> 00:02:52,779
Нехай це буде комерційний банк №2.

48
00:02:52,779 --> 00:02:56,798
Отже, цей долар вже не в КБ №1, а в КБ №2.

49
00:02:56,798 --> 00:03:04,344
Намалюємо комерційний банк №2.

50
00:03:04,344 --> 00:03:10,555
І позичальник поклав цей долар
на ощадний рахунок у КБ №2.

51
00:03:10,555 --> 00:03:12,785
Повернемося до цієї суми.

52
00:03:12,785 --> 00:03:16,668
Тут банк каже: "Це депозит на вимогу, і я
мушу частину грошей відкласти в резерв".

53
00:03:16,668 --> 00:03:18,474
(Система часткового резервування.)

54
00:03:18,474 --> 00:03:22,275
Але частину я можу видати в кредит
(у США — до 90%)".

55
00:03:22,275 --> 00:03:24,277
Але, можливо, цей банк
трохи консервативний

56
00:03:24,277 --> 00:03:27,560
і видає в кредит
тільки 2/3 суми (2 долари із 3).

57
00:03:27,560 --> 00:03:30,087
Припустімо, що позичальник,
якому КБ №1 видав кредит,

58
00:03:30,087 --> 00:03:33,727
також поклав ці гроші на депозит у КБ №2.

59
00:03:33,727 --> 00:03:40,392
Отож, ці два долари перейшли у банк №2.

60
00:03:40,392 --> 00:03:45,542
І в банку №1 їх більше немає.

61
00:03:45,542 --> 00:03:48,893
Але клієнт банку №1 все ще може
виписувати чеки на суму до 3 доларів.

62
00:03:48,893 --> 00:03:57,620
Нехай ці 2 долари у банку №2
також розміщено на чековому рахунку.

63
00:03:57,620 --> 00:04:00,582
Отже, банк №2 може робити кілька речей.

64
00:04:00,582 --> 00:04:02,970
По-перше, з цієї суми банк
повинен залишити резерв.

65
00:04:02,970 --> 00:04:04,750
І нехай цей банк ще консервативніший

66
00:04:04,750 --> 00:04:06,890
і вирішує видати в кредит
тільки половину суми

67
00:04:06,890 --> 00:04:08,410
(хоч може позичити 90%).

68
00:04:08,425 --> 00:04:11,979
Тож він видає в кредит 1 долар,

69
00:04:11,995 --> 00:04:17,357
а людина, яка взяла позику,
просто кладе цей долар у свій гаманець.

70
00:04:17,357 --> 00:04:20,439
Крім того, він може видати в кредит
усю суму на цьому депозиті.

71
00:04:20,439 --> 00:04:28,637
І нехай цей позичальник також
покладе цей 1 долар у свій гаманець.

72
00:04:28,637 --> 00:04:32,854
Зауважте, що початкові 4 долари досі тут:
1, 2, 3, 4.

73
00:04:32,854 --> 00:04:34,119
Давайте ще раз.

74
00:04:34,119 --> 00:04:37,159
Вкладник банку №1 може
виписувати чеки на суму до 3 доларів,

75
00:04:37,159 --> 00:04:53,413
а вкладник банку №2 —
на суму до 2 доларів.

76
00:04:53,413 --> 00:04:56,602
А тепер подивіться, які різні
форми грошей ми тут маємо.

77
00:04:56,602 --> 00:04:59,867
Можна визначати гроші дуже вузько
і казати, що до них належать

78
00:04:59,867 --> 00:05:04,037
лише ті гроші, які центральний банк друкує
або створює в електронному вигляді

79
00:05:04,037 --> 00:05:07,477
(електронні записи на рахунках банків
Федеральної резервної системи).

80
00:05:07,477 --> 00:05:11,203
Але для простоти аналізу
ми беремо до уваги лише фізичні гроші.

81
00:05:11,203 --> 00:05:17,384
Їх часто називають грошовою базою,

82
00:05:17,384 --> 00:05:21,364
і у США та деяких інших країнах
це також те саме, що й М0

83
00:05:21,364 --> 00:05:23,575
(є лише незначні
відмінності між країнами).

84
00:05:23,575 --> 00:05:28,506
У цьому прикладі центральний
банк надрукував і ввів в обіг 4 долари,

85
00:05:28,506 --> 00:05:31,597
тобто грошова база становила 4 долари.

86
00:05:31,597 --> 00:05:35,013
Як тільки він надрукував
банкноти і купив цінні папери,

87
00:05:35,013 --> 00:05:39,073
гроші одразу потрапили в обіг,
і за них можна було купити будь-яку річ,

88
00:05:39,073 --> 00:05:42,200
тобто вони сприяли виконанню трансакцій.

89
00:05:42,200 --> 00:05:47,378
Однак це, звичайно, не всі форми грошей,
які зустрічаються в нашому прикладі.

90
00:05:47,378 --> 00:05:52,516
Окрім цих 4 доларів, вкладники
обох банків можуть виписувати чеки.

91
00:05:52,516 --> 00:05:55,389
Тож ми можемо дати трохи
ширше визначення грошей

92
00:05:55,389 --> 00:05:57,499
і введемо для цього поняття M1.

93
00:05:57,499 --> 00:05:59,179
Його можна трактувати по-різному.

94
00:05:59,179 --> 00:06:03,279
Сюди можна відносити усі гроші,
які лежать у кишенях людей,

95
00:06:03,279 --> 00:06:05,681
плюс ті суми, на які
можна виписувати чеки.

96
00:06:05,681 --> 00:06:12,591
Це оці 2 долари плюс
чеки на суму 5 доларів.

97
00:06:12,591 --> 00:06:14,795
Тобто 2 долари фізичних грошей,

98
00:06:14,795 --> 00:06:17,773
які знаходяться в гаманцях людей
(не у банківських резервах),

99
00:06:17,773 --> 00:06:24,673
плюс 5 доларів, на які
можна виписувати чеки.

100
00:06:24,673 --> 00:06:26,823
І в сумі ми отримаємо 7 доларів.

101
00:06:26,823 --> 00:06:36,033
Або це можна записати як
M0 плюс чекові депозити.

102
00:06:36,033 --> 00:06:39,733
Я напишу просто "чеки".

103
00:06:39,733 --> 00:06:42,015
Але у цьому випадку
має місце подвійний рахунок.

104
00:06:42,015 --> 00:06:45,869
Адже частина М0 є резервами
за чековими депозитами!

105
00:06:45,869 --> 00:06:49,649
Або частина чекових депозитів
виступає резервами для M0.

106
00:06:49,649 --> 00:06:56,927
Тобто потрібно відняти банківські резерви.

107
00:06:56,927 --> 00:06:59,544
І ми отримаємо 4 долари.

108
00:06:59,544 --> 00:07:02,291
Адже немає потреби двічі рахувати цю суму.

109
00:07:02,291 --> 00:07:07,062
Тож М0 = 4 долари
(я напишу білим кольором)

110
00:07:07,062 --> 00:07:10,998
M0 = 4 долари.

111
00:07:10,998 --> 00:07:16,754
Чекові депозити = 5 доларів.

112
00:07:16,754 --> 00:07:18,310
Це напишемо рожевим.

113
00:07:18,310 --> 00:07:19,804
Плюс 5 доларів.

114
00:07:19,804 --> 00:07:22,405
А тепер потрібно відняти резерви.

115
00:07:22,405 --> 00:07:27,227
Резерви у нас становлять 2 долари,
тож мінус 2 долари.

116
00:07:27,227 --> 00:07:30,828
І знову виходить 7 доларів.

117
00:07:30,828 --> 00:07:34,327
Це робиться для того, щоб не
враховувати певні суми двічі.

118
00:07:34,327 --> 00:07:38,653
Щоб не враховувати оці долари
спочатку як частину чекових депозитів,

119
00:07:38,653 --> 00:07:41,963
а потім як частину М0,

120
00:07:41,963 --> 00:07:45,210
подвоюючи тим самим цю суму.

121
00:07:45,210 --> 00:07:48,353
Ці 2 долари відносяться і до
грошової бази, і до чекових депозитів,

122
00:07:48,353 --> 00:07:50,233
але це все ті ж 2 долари.

123
00:07:50,233 --> 00:07:54,912
Найпростіше окреслити M1 так: це все те,
що полегшує здійснення трансакцій.

124
00:07:54,912 --> 00:07:59,832
Оці 2 долари в гаманцях людей
і чеки на 5 доларів, які можна виписати.

125
00:07:59,832 --> 00:08:02,229
Це оце рівняння.

126
00:08:02,229 --> 00:08:06,372
А щоб ще більше розширити
поняття грошей, можна перейти до М2.

127
00:08:06,372 --> 00:08:12,049
Тут враховується те, що можна швидко
використати для полегшення трансакцій.

128
00:08:12,049 --> 00:08:19,239
Це будуть наші 7 доларів M1 плюс те,
що можна легко конвертувати в M1.

129
00:08:19,239 --> 00:08:23,063
Наприклад, ощадні рахунки
можна легко перетворити у чекові.

130
00:08:23,063 --> 00:08:26,376
Це займе всього кілька днів
(звісно, можуть бути певні обмеження),

131
00:08:26,376 --> 00:08:27,436
але це цілком можливо.

132
00:08:27,436 --> 00:08:30,782
У цьому разі вимоги до
банківських резервів трохи зміняться,

133
00:08:30,782 --> 00:08:35,856
але вкладник зможе
виписувати чеки на більшу суму.

134
00:08:35,856 --> 00:08:40,686
Отже, М2 складається з М1 плюс
елементи, які легко конвертуються в М1.

135
00:08:40,686 --> 00:08:46,129
Тобто M2 буде включати ощадні рахунки,
депозитні рахунки грошового ринку

136
00:08:46,129 --> 00:08:48,779
(я не буду заглиблюватись у деталі:
вони майже однакові,

137
00:08:48,779 --> 00:08:52,367
от тільки відсоток за ними трохи вищий
і є обмеження щодо доступу до коштів,

138
00:08:52,367 --> 00:08:55,627
але їх можна легко
перетворити у чекові рахунки)

139
00:08:55,627 --> 00:08:59,901
і також невеликі строкові
депозити в доларах.

140
00:08:59,901 --> 00:09:04,029
Але щоб вам було простіше зрозуміти,
узагальнимо їх як ощадні депозити.

141
00:09:04,029 --> 00:09:15,738
Тож це наші 7 доларів М1 плюс
2 долари ощадних депозитів.

142
00:09:15,738 --> 00:09:17,407
Щоб ви могли краще собі це уявити…

143
00:09:17,407 --> 00:09:21,437
Коли хтось говорить про пропозицію грошей,
спитайте, що він має на увазі під грошима.

144
00:09:21,437 --> 00:09:24,048
Скоріше за все він говорить про М1,

145
00:09:24,048 --> 00:09:27,977
оскільки це ті механізми, які прямо
сприяють здійсненню трансакцій.

146
00:09:27,977 --> 00:09:31,649
Можливість виписувати чеки
та доларові банкноти у гаманці.

147
00:09:31,649 --> 00:09:34,282
Але ця особа може говорити
і про грошову базу

148
00:09:34,282 --> 00:09:38,175
(М0, гроші у вузькому розумінні — це все
одне й те саме поняття, особливо у США)

149
00:09:38,175 --> 00:09:40,542
чи навпаки брати гроші
у навіть ширшому понятті.

150
00:09:40,542 --> 00:09:45,547
Адже існують і ширші поняття ніж М2.
Є ще М3 (про нього вже рідко згадують).

151
00:09:45,547 --> 00:09:50,480
М3 включає компоненти, які ще далі
відійшли від звичного поняття грошей.

152
00:09:50,480 --> 00:09:54,113
Це далеко не чекові рахунки,
але вони лише відносно ліквідні

153
00:09:54,113 --> 00:09:56,360
і включають інші типи активів.

154
00:09:56,360 --> 00:10:00,597
Однак Федеральний резервний банк
більше не згадує про них у своїх звітах.

155
00:10:00,597 --> 00:10:03,000
Зазвичай він говорить про ці компоненти.

156
00:10:03,619 --> 00:10:07,719
Переклад на українську: Марія Головко, рев'ювер: Юлія Білаш, благодійний фонд "Magneticone.org"