WEBVTT 00:00:00.530 --> 00:00:02.177 У цьому відео я хочу показати вам 00:00:02.177 --> 00:00:06.527 різні способи обчислення кількості грошей, що знаходяться в обігу. 00:00:06.527 --> 00:00:09.885 Тож розпочнемо з центрального банку 00:00:09.885 --> 00:00:13.175 (у США це Федеральний резервний банк). 00:00:13.175 --> 00:00:17.258 Уявімо, що він надрукував 4 долари. 00:00:17.258 --> 00:00:19.715 І щоб нам було легше аналізувати, 00:00:19.715 --> 00:00:25.144 припустімо, що банк вводить в обіг саме фізичні гроші, а не електронні. 00:00:25.144 --> 00:00:28.518 Щоб ввести ці 4 долари в обіг, 00:00:28.518 --> 00:00:31.890 банк купує цінні папери на відкритому ринку. 00:00:31.890 --> 00:00:34.340 Як правило, безпечні та високоліквідні цінні папери. 00:00:34.340 --> 00:00:36.190 Ліквідність означає, що цінні папери 00:00:36.190 --> 00:00:38.520 можна легко купити та продати у великій кількості. 00:00:38.520 --> 00:00:43.617 Наприклад, казначейські цінні папери — це ліквідні активи або цінні папери. 00:00:43.617 --> 00:00:46.103 Іграшки-дозатори цукерок PEZ — це неліквідні активи. 00:00:46.103 --> 00:00:49.050 Якщо я куплю дозатори PEZ на мільярд доларів, мені буде важко їх продати… 00:00:49.050 --> 00:00:52.023 Якщо вже на те пішло, мені буде важко купити стільки дозаторів, 00:00:52.023 --> 00:00:58.233 не кажучи вже про те, щоб їх продати за короткий чи хоча б середній проміжок часу. 00:00:58.233 --> 00:01:03.191 Отож, центральний банк купує ліквідні цінні папери на 4 долари. 00:01:03.191 --> 00:01:05.059 Оце наші цінні папери. 00:01:05.059 --> 00:01:09.420 А їх колишній власник вирішує покласти виручені гроші у банк. 00:01:09.420 --> 00:01:11.957 Він може покласти гроші на депозит у банк, 00:01:11.957 --> 00:01:13.997 або ж купити за них щось, 00:01:13.997 --> 00:01:17.377 і тоді вже особа, у якої він щось купив, може покласти гроші в банк. 00:01:17.377 --> 00:01:21.067 Припустімо, що так чи інакше, але гроші опиняться на депозиті в банку. 00:01:21.067 --> 00:01:26.867 Це наш комерційний банк, і я назву його комерційний банк №1. 00:01:26.867 --> 00:01:35.424 Отже, усі гроші передано до банку №1. 00:01:35.424 --> 00:01:42.397 І Федеральний резервний банк чи то центральний банк ними більше не володіє. 00:01:42.397 --> 00:01:44.370 Гроші перенесено сюди, у КБ №1. 00:01:44.370 --> 00:01:48.650 Я викреслю ці банкноти, щоб вам було легше стежити за моєю думкою. 00:01:48.650 --> 00:01:51.200 Отже, гроші на депозиті у КБ №1. 00:01:51.200 --> 00:01:54.800 І вкладник каже: "Я хочу, щоб 3 долари були доступні на вимогу 00:01:54.800 --> 00:01:57.043 і я міг виписувати чеки на цю суму". 00:01:57.043 --> 00:02:03.650 Він кладе 3 долари на чековий рахунок, 00:02:03.650 --> 00:02:13.440 щоб мати право виписувати чеки на цю суму. 00:02:13.440 --> 00:02:15.410 І щоб отримати трохи вищі відсотки… 00:02:15.410 --> 00:02:18.070 А за строковими вкладами банки виплачують вищі відсотки, 00:02:18.080 --> 00:02:19.980 бо для них не треба створювати резерви. 00:02:19.980 --> 00:02:25.288 Тому цей чоловік кладе 1 долар на строковий депозит. 00:02:25.288 --> 00:02:27.789 І на цей долар він не може виписати чек. 00:02:27.789 --> 00:02:31.359 Тут можуть бути деякі нюанси, але для простоти розуміння будемо вважати, 00:02:31.359 --> 00:02:33.309 що на цей долар чеки виписувати не можна. 00:02:33.309 --> 00:02:36.649 Можуть бути обмеження на право виписувати чеки і таке інше… 00:02:36.649 --> 00:02:40.747 Оскільки банку не потрібно створювати резерви для цього долара, 00:02:40.747 --> 00:02:42.296 він може видати його в кредит. 00:02:42.296 --> 00:02:44.406 Припустімо, що людина, яка взяла кредит, 00:02:44.406 --> 00:02:49.789 одразу ж кладе цю суму на депозит в іншому банку. 00:02:49.789 --> 00:02:52.779 Нехай це буде комерційний банк №2. 00:02:52.779 --> 00:02:56.798 Отже, цей долар вже не в КБ №1, а в КБ №2. 00:02:56.798 --> 00:03:04.344 Намалюємо комерційний банк №2. 00:03:04.344 --> 00:03:10.555 І позичальник поклав цей долар на ощадний рахунок у КБ №2. 00:03:10.555 --> 00:03:12.785 Повернемося до цієї суми. 00:03:12.785 --> 00:03:16.668 Тут банк каже: "Це депозит на вимогу, і я мушу частину грошей відкласти в резерв". 00:03:16.668 --> 00:03:18.474 (Система часткового резервування.) 00:03:18.474 --> 00:03:22.275 Але частину я можу видати в кредит (у США — до 90%)". 00:03:22.275 --> 00:03:24.277 Але, можливо, цей банк трохи консервативний 00:03:24.277 --> 00:03:27.560 і видає в кредит тільки 2/3 суми (2 долари із 3). 00:03:27.560 --> 00:03:30.087 Припустімо, що позичальник, якому КБ №1 видав кредит, 00:03:30.087 --> 00:03:33.727 також поклав ці гроші на депозит у КБ №2. 00:03:33.727 --> 00:03:40.392 Отож, ці два долари перейшли у банк №2. 00:03:40.392 --> 00:03:45.542 І в банку №1 їх більше немає. 00:03:45.542 --> 00:03:48.893 Але клієнт банку №1 все ще може виписувати чеки на суму до 3 доларів. 00:03:48.893 --> 00:03:57.620 Нехай ці 2 долари у банку №2 також розміщено на чековому рахунку. 00:03:57.620 --> 00:04:00.582 Отже, банк №2 може робити кілька речей. 00:04:00.582 --> 00:04:02.970 По-перше, з цієї суми банк повинен залишити резерв. 00:04:02.970 --> 00:04:04.750 І нехай цей банк ще консервативніший 00:04:04.750 --> 00:04:06.890 і вирішує видати в кредит тільки половину суми 00:04:06.890 --> 00:04:08.410 (хоч може позичити 90%). 00:04:08.425 --> 00:04:11.979 Тож він видає в кредит 1 долар, 00:04:11.995 --> 00:04:17.357 а людина, яка взяла позику, просто кладе цей долар у свій гаманець. 00:04:17.357 --> 00:04:20.439 Крім того, він може видати в кредит усю суму на цьому депозиті. 00:04:20.439 --> 00:04:28.637 І нехай цей позичальник також покладе цей 1 долар у свій гаманець. 00:04:28.637 --> 00:04:32.854 Зауважте, що початкові 4 долари досі тут: 1, 2, 3, 4. 00:04:32.854 --> 00:04:34.119 Давайте ще раз. 00:04:34.119 --> 00:04:37.159 Вкладник банку №1 може виписувати чеки на суму до 3 доларів, 00:04:37.159 --> 00:04:53.413 а вкладник банку №2 — на суму до 2 доларів. 00:04:53.413 --> 00:04:56.602 А тепер подивіться, які різні форми грошей ми тут маємо. 00:04:56.602 --> 00:04:59.867 Можна визначати гроші дуже вузько і казати, що до них належать 00:04:59.867 --> 00:05:04.037 лише ті гроші, які центральний банк друкує або створює в електронному вигляді 00:05:04.037 --> 00:05:07.477 (електронні записи на рахунках банків Федеральної резервної системи). 00:05:07.477 --> 00:05:11.203 Але для простоти аналізу ми беремо до уваги лише фізичні гроші. 00:05:11.203 --> 00:05:17.384 Їх часто називають грошовою базою, 00:05:17.384 --> 00:05:21.364 і у США та деяких інших країнах це також те саме, що й М0 00:05:21.364 --> 00:05:23.575 (є лише незначні відмінності між країнами). 00:05:23.575 --> 00:05:28.506 У цьому прикладі центральний банк надрукував і ввів в обіг 4 долари, 00:05:28.506 --> 00:05:31.597 тобто грошова база становила 4 долари. 00:05:31.597 --> 00:05:35.013 Як тільки він надрукував банкноти і купив цінні папери, 00:05:35.013 --> 00:05:39.073 гроші одразу потрапили в обіг, і за них можна було купити будь-яку річ, 00:05:39.073 --> 00:05:42.200 тобто вони сприяли виконанню трансакцій. 00:05:42.200 --> 00:05:47.378 Однак це, звичайно, не всі форми грошей, які зустрічаються в нашому прикладі. 00:05:47.378 --> 00:05:52.516 Окрім цих 4 доларів, вкладники обох банків можуть виписувати чеки. 00:05:52.516 --> 00:05:55.389 Тож ми можемо дати трохи ширше визначення грошей 00:05:55.389 --> 00:05:57.499 і введемо для цього поняття M1. 00:05:57.499 --> 00:05:59.179 Його можна трактувати по-різному. 00:05:59.179 --> 00:06:03.279 Сюди можна відносити усі гроші, які лежать у кишенях людей, 00:06:03.279 --> 00:06:05.681 плюс ті суми, на які можна виписувати чеки. 00:06:05.681 --> 00:06:12.591 Це оці 2 долари плюс чеки на суму 5 доларів. 00:06:12.591 --> 00:06:14.795 Тобто 2 долари фізичних грошей, 00:06:14.795 --> 00:06:17.773 які знаходяться в гаманцях людей (не у банківських резервах), 00:06:17.773 --> 00:06:24.673 плюс 5 доларів, на які можна виписувати чеки. 00:06:24.673 --> 00:06:26.823 І в сумі ми отримаємо 7 доларів. 00:06:26.823 --> 00:06:36.033 Або це можна записати як M0 плюс чекові депозити. 00:06:36.033 --> 00:06:39.733 Я напишу просто "чеки". 00:06:39.733 --> 00:06:42.015 Але у цьому випадку має місце подвійний рахунок. 00:06:42.015 --> 00:06:45.869 Адже частина М0 є резервами за чековими депозитами! 00:06:45.869 --> 00:06:49.649 Або частина чекових депозитів виступає резервами для M0. 00:06:49.649 --> 00:06:56.927 Тобто потрібно відняти банківські резерви. 00:06:56.927 --> 00:06:59.544 І ми отримаємо 4 долари. 00:06:59.544 --> 00:07:02.291 Адже немає потреби двічі рахувати цю суму. 00:07:02.291 --> 00:07:07.062 Тож М0 = 4 долари (я напишу білим кольором) 00:07:07.062 --> 00:07:10.998 M0 = 4 долари. 00:07:10.998 --> 00:07:16.754 Чекові депозити = 5 доларів. 00:07:16.754 --> 00:07:18.310 Це напишемо рожевим. 00:07:18.310 --> 00:07:19.804 Плюс 5 доларів. 00:07:19.804 --> 00:07:22.405 А тепер потрібно відняти резерви. 00:07:22.405 --> 00:07:27.227 Резерви у нас становлять 2 долари, тож мінус 2 долари. 00:07:27.227 --> 00:07:30.828 І знову виходить 7 доларів. 00:07:30.828 --> 00:07:34.327 Це робиться для того, щоб не враховувати певні суми двічі. 00:07:34.327 --> 00:07:38.653 Щоб не враховувати оці долари спочатку як частину чекових депозитів, 00:07:38.653 --> 00:07:41.963 а потім як частину М0, 00:07:41.963 --> 00:07:45.210 подвоюючи тим самим цю суму. 00:07:45.210 --> 00:07:48.353 Ці 2 долари відносяться і до грошової бази, і до чекових депозитів, 00:07:48.353 --> 00:07:50.233 але це все ті ж 2 долари. 00:07:50.233 --> 00:07:54.912 Найпростіше окреслити M1 так: це все те, що полегшує здійснення трансакцій. 00:07:54.912 --> 00:07:59.832 Оці 2 долари в гаманцях людей і чеки на 5 доларів, які можна виписати. 00:07:59.832 --> 00:08:02.229 Це оце рівняння. 00:08:02.229 --> 00:08:06.372 А щоб ще більше розширити поняття грошей, можна перейти до М2. 00:08:06.372 --> 00:08:12.049 Тут враховується те, що можна швидко використати для полегшення трансакцій. 00:08:12.049 --> 00:08:19.239 Це будуть наші 7 доларів M1 плюс те, що можна легко конвертувати в M1. 00:08:19.239 --> 00:08:23.063 Наприклад, ощадні рахунки можна легко перетворити у чекові. 00:08:23.063 --> 00:08:26.376 Це займе всього кілька днів (звісно, можуть бути певні обмеження), 00:08:26.376 --> 00:08:27.436 але це цілком можливо. 00:08:27.436 --> 00:08:30.782 У цьому разі вимоги до банківських резервів трохи зміняться, 00:08:30.782 --> 00:08:35.856 але вкладник зможе виписувати чеки на більшу суму. 00:08:35.856 --> 00:08:40.686 Отже, М2 складається з М1 плюс елементи, які легко конвертуються в М1. 00:08:40.686 --> 00:08:46.129 Тобто M2 буде включати ощадні рахунки, депозитні рахунки грошового ринку 00:08:46.129 --> 00:08:48.779 (я не буду заглиблюватись у деталі: вони майже однакові, 00:08:48.779 --> 00:08:52.367 от тільки відсоток за ними трохи вищий і є обмеження щодо доступу до коштів, 00:08:52.367 --> 00:08:55.627 але їх можна легко перетворити у чекові рахунки) 00:08:55.627 --> 00:08:59.901 і також невеликі строкові депозити в доларах. 00:08:59.901 --> 00:09:04.029 Але щоб вам було простіше зрозуміти, узагальнимо їх як ощадні депозити. 00:09:04.029 --> 00:09:15.738 Тож це наші 7 доларів М1 плюс 2 долари ощадних депозитів. 00:09:15.738 --> 00:09:17.407 Щоб ви могли краще собі це уявити… 00:09:17.407 --> 00:09:21.437 Коли хтось говорить про пропозицію грошей, спитайте, що він має на увазі під грошима. 00:09:21.437 --> 00:09:24.048 Скоріше за все він говорить про М1, 00:09:24.048 --> 00:09:27.977 оскільки це ті механізми, які прямо сприяють здійсненню трансакцій. 00:09:27.977 --> 00:09:31.649 Можливість виписувати чеки та доларові банкноти у гаманці. 00:09:31.649 --> 00:09:34.282 Але ця особа може говорити і про грошову базу 00:09:34.282 --> 00:09:38.175 (М0, гроші у вузькому розумінні — це все одне й те саме поняття, особливо у США) 00:09:38.175 --> 00:09:40.542 чи навпаки брати гроші у навіть ширшому понятті. 00:09:40.542 --> 00:09:45.547 Адже існують і ширші поняття ніж М2. Є ще М3 (про нього вже рідко згадують). 00:09:45.547 --> 00:09:50.480 М3 включає компоненти, які ще далі відійшли від звичного поняття грошей. 00:09:50.480 --> 00:09:54.113 Це далеко не чекові рахунки, але вони лише відносно ліквідні 00:09:54.113 --> 00:09:56.360 і включають інші типи активів. 00:09:56.360 --> 00:10:00.597 Однак Федеральний резервний банк більше не згадує про них у своїх звітах. 00:10:00.597 --> 00:10:03.000 Зазвичай він говорить про ці компоненти. 00:10:03.619 --> 00:10:07.719 Переклад на українську: Марія Головко, рев'ювер: Юлія Білаш, благодійний фонд "Magneticone.org"