Chinese Central Bank Buying Treasuries

Давайте переглянемо, що
ми опрацювали в попередніх відео

і тоді візьмемо звідти
кілька кроків.

Допустимо, у нас зараз така ситуація

і це не актуальний обмінний курс,
я просто використовую ці цифри, бо

вони прості для сприйняття... актуальний
обмінний курс: 10 юаней за 1$ США.

А тепер маємо ситуацію, коли
правління Китаю,

Центральний банк Китаю,
хоче прив'язати валюту,

зафіксувати її.

Банк хоче зафіксувати даний
обмінний курс ось тут.

Проте, реальність така, що
більше товарів продається в США,

більше експортується з Китаю
до США, ніж в зворотньому напрямку.

Це призводить до дивної динаміки, яку
ми розглядали в минулих відео.

Отже, ось тут Китай,
а тут маємо США.

І допустимо, що при такому ось
обмінному курсі,

товари постачають з Китаю до США.

Власне, я намалюю це тим самим
пурпуровим кольором.

Отже, це китайські товари,
і ми платимо за них в доларах,

і дані долари відправляються в Китай.

Допустимо, ми платимо в
той самий період часу.

Скажімо, це рік.

Допустимо, 100$ віправили в
Китай за товари

і це просто підсумок того,
що ми бачили в минулих відео.

І допустимо, на іншій стороні рівняння,
певні товари відправляються з США в Китай.

Американські товари експортуються в
Китай, потім там продаються

і ми отримуємо юані взамін, котрі
повертаються до США. І, звичайно,

в реальності нечасто гроші фактично
на кораблі повертаються через океан.

Їх можуть переказувати через банківські рахунки
туди і назад.

Фактичні обміни валют, по суті,
відбуваються в інтернеті,

а не реально в якійсь фізичній локації,
але це хороший спосіб все візуалізувати.

Американські товари продаються в Китаї,
і виробник отримує юані.

І, допустимо, за свої товари
він отримує 500 юаней.

Отже, якщо всі ці люди хотіли б
конвертувати,

фактично ви не знаєте, якою
була б збалансована ціна,

тому що попит змінюється в
залежності від ціни

в кожній з країн. Але якщо ви
справді хочете обміняти ці 100$,

які китайський виробник отримує в юанях
при курсі 10 х 1, вам слід...припустимо,

що прив'язування - це те, чого
прагне китайське правління.

Отже, вам потрібно 1000 юаней для
того, щоб конвертувати 100$ при курсі 10:1

Американський виробник має лише...
(я напишу це іншим кольором)...

(слід було закрити лапки після слова
"потребує", а не після "юань").

Тепер американський виробник має лише
500 юаней для обміну на долари

і ми бачили це кілька разів.

Але я хочу ускладнити, як
ці валюти будуть коливатись.

Попит на юані значно більший,
ніж пропозиція.

І можемо сказати те ж саме і про
долар,

тобто, що попит на долари значно
нижчий, ніж його пропозиція.

При даному обмінному курсі, якщо
ми припускаємо прив'язування,

це буде лише 50$, на які нам потрібно
обміняти, тоді як пропозиція становить 100$.

Але давайте сфокусуємось на юанях.

Їм потрібно 1000 юаней при
даному обмінному курсі.

Наявно лише 1000 юаней, які
можуть бути конвертовані в $.

Якщо б у нас був вільноплаваючий
обмінний курс,

це б збільшило попит на юані,
а ця цифра тоді б зменшилася.

Глянемо з іншої сторони, ця цифра
піде вниз, або ця цифра піде вгору.

Можна сказати, що юань подорожчає,

що означає, можливо, 9 юаней за долар,
чи 8 юаней за долар, або по іншому.

За 10 юаней, замість 1$, отримаємо
1,10$, чи 1,20$, чи 1,30$.

Тепер, для того, щоб зафіксувати,
чи прив'язати валюту,

ми бачили в минулому відео, що Центральному
банку Китаю потрібно втрутитись.

Пам'ятаєте, де надлишок доларів?

Він ось тут.

Прояснимо все.

Ось тут 100$, які потрібно
конвертувати в юані.

Маємо 500 юаней ось тут, які слід
конвертувати в долари.

Тепер, Китайське правління хоче дані
100$ конвертувати в 1000 юаней.

То що він робить? Чи що вони роблять? Вони кажуть:

"Добре, 50$ з даних 100$ можуть бути
по суті вторговані за ось ці 500 юаней."

Я намалюю двосторонню стрілку. 50$
направляються до американського виробника,

а 500 юаней - до китайського виробника
взамін тих 50$.

Очевидно, що це не
скоординовано.

Це не узгоджується.

Це не так, наче хтось каже: "ей, давайте
ці гроші їм".

Але фактично, лише 50$ буде конвертовано
в юані,

а інші 50$ направляються в
Центральний банк Китаю.

Я намалюю Центральний Банк Китаю.

І вони просто надрукують юані і
видадуть ще 500 юаней.

Це, власне, те, що відбулось
в попередніх відео.

Я дещо по-іншому намалював.

Я хочу показати, що при нестачі
пропозиції юаня,

їм потрібно 1000 юаней,
наявно лише 500 юаней для обміну.

Аби розв'язати цю ситуацію,
китайське правління

друкує додаткову китайську валюту
і купує за неї долари.

Отже, це фактично розсмоктує
надлишок доларів, вірно ж?

Ось тут був надлишок доларів,
долар не слабшає.

Це розсмоктує надлишкові долари, таким чином, щоб
пропозиція доларів була не така значна, щоб він слабшав,

чи таким чином, щоб юань зміцнювався.

Таким чином китайці підтримують
торговельний дисбаланс.

Вони можуть продовжувати експортувати
більше товарів, ніж імпортують.

Тепер, які з цього наслідки?

І ми бачили це.

Для підтримки прив'язаної валюти
під час торговельного дисбалансу,

Центральний банк Китаю продовжує
друкувати юаі і накопичувати долари.

І якщо вони колись припинять накопичувати
долари...

отже, це не так, що вони просто можуть
тримати долари і курс буде сталим.

Коли вони припинять накопичувати
долари, фіксований курс нівелюється.

Їм потрібно це робити періодично.

Вони повинні бути активними
на ринку,

друкуючи юані та купуючи долари.

Вони роблять це щодня, аби втримати
фіксований курс.

Не щодня, можливо інколи, коли
курс не коливатиметься самостійно...,

але якщо юань дорожчає,

по суті, вони утримуватимуть коливання і
купуватимуть долари.

Отже, вони акумульовують щоразу
більше доларів.

І тут стає цікаво.

Що Національник банк Китаю
робитиме з цією готівкою?

Тепер, як ніколи, готівка непотрібна.

Вона нікого не цікавить.

Це лише папір.

Готівка дає змогу купити щось,

що принесе вам дохід, чи якусь користь.

То ж, що Центральний банк Китаю робить?
Він, по суті, не тримає доларових банкнот.

Він намагається купити найбезпечніші
деноміновані активи США, які тільки може.

І ще одне, банк дбає не лише про
безпечність...отже, він хоче безпечний актив.

Банк хоче придбати безпечні активи,
деноміновані в доларах,

а це означає, що банк купуватиме
за долари,

і якщо появляються відсотки, відсотки
теж будуть в доларах.

І все це робиться у величезному
масштабі, з сотнями мільярдів доларів,

і фактично резерв в трильйонах доларів,
отже, це величезний масштаб.

Отже, вони не можуть просто купити акції
випадкової компанії, яка не буде безпечною,

але вони також накрутили би ціни до
безкінечності,

якщо б використовували стільки доларів.

Отже, це повинен бути дуже ліквідний
актив,

з глибокого ринку торгівлі,

де оборот десятки і сотні мільярдів
доларів.

І є лише один актив, який відповідає
таким вимогам - це Скарбниця США.

І це не єдина річ, яку вони зроблять,
але це основна.

То, що ж зробить Центральний банк Китаю
із надлишком доларів?

По суті, він купить
Скарбницю США.

Отже, він віддає долари.

Власне, не віддає, а відправляє долари
тим особам, які володіють Скарбницею США,

і взамін отримує Скарбницю США.

Тепер, переглянемо все, я зробив кілька
відео на цю тему, що ж таке Скарбниця США?

Векселі та облігації Скарбниці США
являються позикою Федеральному Уряду.

Саме так вам слід сприймати це.

Позикою Федеральному Уряду.

Ці облігації Скарбниці чи векселі, які
вони отримують,

сертифікати, вони фактично являються
борговим зобов'язанням США...

(щоб не здаватись дуже "модним" зі
скороченнями).

Вони є, по суті, борговим зобов'язанням Федерального Уряду,

і Федеральний Уряд виплачуватиме відсотки.
Вони, фактично...

щоб прояснити все, що відбувається...

вони друкують гроші.
Вони накопичують долари.

Вони використовують ці долари, або
на вільному ринку, або

безпосередньо для Скарбниці США, вони
купують Скарбницю США,

що фактично означає, що вони позичають
ці гроші Федеральному Уряду США.

Я залишу вас на цьому відео,

можливо, ви хочете подумати трішки, чи
навіть подивитись наступне.

В наступному відео ми поговоримо трішки
про те, що це все означає.

Що відбувається, якщо ми маємо
такого великого держателя доларів США,

цей величезний держатель доларів США

купує Скарбницю і є готовим позичати
гроші Федеральному Уряду США?

Подумайте.

І зокрема, подумайте, що відбуватиметься
з процентними ставками і

і який вплив ці низькі процентні ставки

матимуть на решту економіки США і
на борг загалом.

Переклад на українську мову: Ольга Ратушна,
рев'ювер: Юлія Білаш, благодійний фонд "Magneticone.org"