-
Ти... ти мені дуже подобаєшся...
-
Ти теж мені дуже подобаєшся...
-
Ойшин, любчику! Потрібна твоя допомога з...
-
О Боже, ти тут не сам?
-
Ага.
-
Добре... ви тут продовжуйте..
-
Мам!
-
Мене тут нема!
-
МАМ!
-
ВАША МАМА, КОЛИ ВИ ПРИВЕЛИ ДІВЧИНУ ДОДОМУ
-
Отож, що будемо дивитись?
-
Мене тут нема!
-
Я просто проходжу повз!
-
Не зважайте!
-
Просто речі збираю... он там.
-
Я просто тут дещо шукаю... десь тут конверт був...
-
Мам!
-
...і треба його знайти...
-
...просто... ага.
-
Мене нема!
-
А звідки ти родом, Джастіна?
-
Я з Дуншауліна.
-
З Дуншауліна? Добре.
-
Я колись була на похоронах у Дуншауліні.
-
І там все було дуже сумно...
-
Божечки, тут жах як темно!
-
Зараз це виправлю.
-
Ні, мамо! Все нормально, не треба!...
-
Ось так. Тепер вам нормально видно одне одного.
-
Ага.
-
Гаразд.
-
Знаєш, Джастіно, а ти найперша дівчина, яку цей юнак колись приводив додому.
-
Ти лишишся в нас на вечерю, Джастіно?
-
Ах... ні...
-
Ні, не лишуся.
-
Я тобі щось приготую.
-
Що?... Ні, не тре...
-
Ти мені не казав, що у тебе гості!
-
Та я...
-
Тут же такий безлад!...
-
...такий хаос!...
-
...такий сором!...
-
...катастрофа!
-
...наче полігон!...
-
...звалище просто неба!...
-
Мам, та все нормально!
-
Аж ніяк не нормально.
-
(звуки пилосмока)
-
Вибач, вибач, Джастіно...
-
На тобі он крихти...
-
Мамо! Мам! Мам!
-
Я все!
-
Вибачте! Я вже пішла!
-
Твоя мама така люб'язна...
-
Та невже?
