Гейвер Таллі про 5 небезпечних речей для дітей

Гейвер Таллі, засновник "Ремісничої школи", називає 5 небезпечних речей, які варто дозволяти робити дітям. З конференції TED University 2007 року.

Запрошую вас ознайомитися з "П'ятьма Небезпечними Речами, які слід дозволяти своїм дітям"

У мене немає дітей.

Я позичаю дітей у своїх друзів, тож

(Сміх)

можете сприймати всі ці поради дещо скептично.

Мене звати Ґейвер Таллі.

За спеціальністю я найманий комп'ютерний науковець,

але також я є засновником закладу, який називається "Реміснича школа".

Це літня програма, метою якої є допомогти дітям навчитися

створювати речі, про які вони думають.

Так, ми будуємо багато речей.

І я даю серйозні інструменти в руки учням середньої школи.

Тому, якщо ви надумаєте послати свою дитину до Ремісничої школи,

знайте, вони повертаються звідти побитими, подряпаними і в крові.

Як вам відомо, ми живемо у світі,

де панує жорстке регулювання дитячої безпеки.

Схоже на те, що не існує жодної межі, наскільки ненормальним

може ставати регулювання дитячої безпеки.

Ми пишемо попередження про задихання на кожнісінькому артикулі пластикової плівки,

виготовленої у Сполучених Штатах або ж плівки, що продається

з якимось товаром у Сполучених Штатах.

Ми розміщуємо застороги на кавових горнятках, щоб попередити,

що вміст може бути гарячим,

І так виглядає, що ми вважаємо будь-який предмет,

гостріший за м'ячик для ґольфу, занадто гострим

для дітей віком до 10 років.

Де ж межа такому божевіллю?

Якщо заокруглювати кожен гострий кінець і усувати кожен гострий предмет,

кожну мізерну деталь у світі,

тоді при першому ж контакті з чимось гострим

або не виготовленим із круглого пластику,

дитина пораниться.

Оскільки межі того, що ми визначаємо як зону безпеки

розширюються, ми позбавляємо наших дітей цінних можливостей

вчитися взаємодіяти зі світом довкола них.

Але, незважаючи на всі наші зусилля та наміри,

діти завжди придумають,

як робити усеможливі небезпечні речі,

у якому завгодно середовищі.

Тому, попри провокативну назву, дана презентація насправді стосується безпеки

та деяких простих речей, які ми можемо робити,

щоб виховувати наших дітей креативними, впевненими

та здатними керувати середовищем довкола них.

Те, що я зараз вам презентую, є витягом з книги, над якою ми працюємо.

Книга називається "50 Небезпечних Речей".

Ось п'ять небезпечних речей.

Пункт номер один - грати з вогнем.

Навчитися контролювати одну з елементарних сил природи

є поворотним моментом у житті кожної дитини.

Пам'ятаємо ми про це, чи ні,

це - це наш перший досвід

контролю над однією з таємничих речей.

Ці таємниці відкриваються лише тим,

хто отримує нагоду погратися з ними.

Отже, гра з вогнем.

Це одне з найзахоплюючіших відкриттів, вогонь.

Граючись із ним, вони вивчають деякі базові принципи про вогонь,

про поглинання, згоряння, про розрідження повітря.

Це три робочі елементи вогню,

які потрібні для правильного контролю над вогнем.

Можете вважати відкрите вогнище в ямі лабораторією.

Ви не можете знати, чого саме вони навчаться, граючись із ним.

Та все ж дозвольте їм просто подуріти біля нього і, повірте,

вони навчаться речам,

про які не зможуть дізнатися, граючись в гру "Дора Дослідник".

Пункт другий - власний кишеньковий ніж.

Кишенькові ножі, немовби випали з нашої культурної свідомості,

я вважаю, це жахливо.

(Сміх)

Ваш перший, перший складний ножик є першим універсальним інструментом, який потрапляє вам до рук.

Всі знають, це і лопатка, і важіль,

і викрутка, і лезо.

І це - це могутній та серйозний інструмент.

І в багатьох культурах дітям дають ножі,

як тільки дитина починає ходити.

Ось діти ескімосів, які зрізають китовий жир.

Я вперше побачив це у фільмі Канадської кінокомісії, коли мені було 10 років,

це залишило в мені тривалий слід, малюки, які граються з ножами.

Це демонструє, що діти можуть розвивати розширене відчуття себе

за допомогою інструмента у дуже ранньому віці.

Ви закладаєте декілька дуже простих правил -

завжди ріжте від себе, гостріть лезо, ніколи не натискайте сильно,

такі речі діти можуть зрозуміти і слідувати їм.

І, так, вони поріжуться.

У мене є декілька жахливих шрамів на ногах, після того, як я поранив себе.

Та знаєте, вони молоді. В них рани швидко заживають.

(Сміх)

Пункт третій - метання списа.

Виявляється, наші мізки насправді налаштовані на кидання речей,

і, так само, як із м'язами, якщо ви не використовуєте частини вашого мозку,

вони з часом атрофуються.

Проте, коли ви тренуватимете їх,

будь-який мускул додасть сили усій системі,

що вплине також і на ваш мозок.

Отож практика кидання речей засвідчила

стимуляцію фронтальної та тіменної частини мочки вуха,

які пов'язані з гостротою зору, тривимірним сприйняттям,

та розв'язанням структурних проблем, тому в цьому є сенс -

це допомагає розвивати їх зорові здібності та здатність до передбачення.

Метання є поєднанням аналітичних та фізичних здібностей,

тож це дуже хороша практика для тренування всього тіла.

Такі типи цілеспрямованих практик також

допомагають дітям розвивати увагу та здатність до концентрації.

Тож це чудові заняття.

Пункт четвертий - розбирати прилади.

Всередині вашої пральної машинки існує цілий світ цікавенних речей.

Наступного разу, коли надумаєте викинути якийсь прилад, не робіть цього.

Розберіть його на частинки з вашою дитиною або пошліть його до моєї школи

і ми розберемо його там.

Навіть, якшо ви не знаєте, з яких частин пристрій складається,

і не здогадуєтеся, для чого служить та чи інша деталь,

це все ж дуже хороша практика для дітей -

усвідомлення того, що вони можуть розібрати річ,

незалежно від її рівня складності,

діти можуть розібратися частково з цими деталями, що означає, власне кажучи,

що вони зможуть розібратися і зі всіма іншими деталями.

Йдеться про те, щоб надати їм відчуття пізнавальності, відчуття, що речі можна пізнати.

Тож ці чорні коробки, з якими ми живемо і приймаємо як належне,

насправді є складними речами, виготовленими іншими людьми,

а ви можете зрозуміти, як вони функціонують.

Номер п'ятий - складається з двох частин.

Порушити Акт про захист прав цифрового тисячоліття.

(Сміх)

Існують закони за межами регулювання безпеки,

які намагаються обмежити нашу взаємодію з речами,

які нам належать, у даному випадку, з цифровими медіа.

Це дуже проста вправа - купуєте пісню на сайті ITunes, записуєте її на диск,

тоді копіюєте її з диска на MP3-програвач і прослуховуєте на тому ж таки вашому комп'ютері.

Ви щойно порушили закон.

Технічно Американська Асоціація звукозапису може прийти і порушити справу проти вас.

Це важливий урок для дітей -

той факт, що деякі закони порушуються випадково,

і що ці закони потрібно добре тлумачити.

Про таке ми частенько розмовляємо з дітьми,

коли дуріємо з різними речами і ламаємо їх,

і розкладаємо на деталі, і використовуємо їх для інших речей -

а також, коли ми виходимо на вулицю і там водимо автомобіль.

Керування автомобілем є справді повноважним актом для дитини,

це вже останній пункт.

(Сміх)

Для тих із вас, кому не до вподоби порушувати закони,

ви можете керувати автомобілем з вашою дитиною.

Це - це чудова сцена для малюка.

Це стається приблизно в той же час,

коли вони захоплюються чимось на зразок динозаврів,

якимись великими речами із зовнішнього світу,

якими вони намагаються заволодіти.

Автомобіль є подібним об'єктом, і вони можуть сісти в нього та керувати ним.

Це насправді, наче дає їм важіль для керування цілим світом

в такий спосіб, до якого часто вони не мають доступу.

Отож - і це цілком легально.

Знайдіть велику незайняту ділянку, впевніться, що на ній нічого немає,

і що вона знаходиться на приватній території і дайте їм поводити машину.

Насправді, це дуже безпечно.

І це розвага для всієї родини.

(Сміх)

Що ж, побачимо.

Я думаю, це все. Це був п'ятий з половиною пункт. Все гаразд.