Міф про Прометея - Ізольда Гілеспі

Ознайомтеся з нашою сторінкою Patreon: https://www.patreon.com/teded

Переглянути повний урок можна за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/the-myth-of-prometheus-iseult-gillespie

Ще перед створенням людства грецькі боги у великій битві перемогли
расу велетнів, які називалися титанами. Більшість переможених було знищено, або скинуто у вічні вогні пекла Тартару. Та титан Прометей, ім'я якого означає "провидець", вмовив свого брата Епіметея разом боротися на боці богів.
Ізольда Гілеспі розповідає міф про Прометея.

Урок Ізольди Гілеспі, режисура Лії Кравчик.

Дуже дякуємо нашим покровителям за допомогу! Без вас цього відео не було б.
Yalda A., Susan Herder, Andrew Bosco, Craig Sheldon, Javier Aldavaz, Bruno Pinho, Rishi Pasham, Nick Johnson, Alex Kongkeo, Levi Cook, Peter Koebel, Misaki Sato, Runarm, Maxi Kobi Einy, Ilya Bondarik, Darren Toh, Bozhidar Karaargirov, Boytsov Ilya, Marc Veale, Rodrigo Carballo, Humberto A OjedaGomez, Daniel Day, SookKwan Loong, Jhuval, Nik Maier.

Ще перед створенням людства

грецькі боги у великій битві перемогли
расу велетнів, які називалися титанами.

Більшість переможених було знищено
або скинуто у вічні вогні пекла Тартару.

Та титан Прометей, ім'я якого
означає "провидець",

вмовив свого брата Епіметея
разом боротися на боці богів.

Аби подякувати братам,
Зевс доручив їм

створити всіх живих істот.

Епіметеєві потрібно було
наділити їх дарами богів.

Хтось отримав вміння літати;

Іншим дісталася можливість
пересуватися у воді

чи бігати серед трав.

Він нагородив тварин сяючою лускою,

м'якою шерстю

і гострими кігтями.

В цей час Прометей зліпив
з глини перших людей,

надавши їм подоби богів.

Але Зевс наполіг, що вони
повинні лишитися смертними

і з підніжжя гори Олімпу
поклонятися її величним жителям.

Зевс бачив людей рабами,
вразливими до сил природи

і залежними від волі та захисту богів.

Прометей, однак, вірив, що його
творіння мають якусь вищу мету.

Отож, коли Зевс попросив його вирішити,
як люди здійснюватимуть жертвоприношення,

метикуватий Прометей розробив план,
який би надав людям хоч якоїсь переваги.

Він зарізав бика і поділив його навпіл,
аби принести в жертву Зевсу.

Добре м'ясо та шкуру тварини він заховав

в огидному на вигляд череві,

а кістки помістив під товстим
шаром лиснючого жиру.

Коли Зевс обрав собі
кращу з вигляду частину,

він оскаженів від обману Прометея.

Розлючений Зевс заборонив
людям використовувати вогонь,

як для приготування м'яса,
так і для будь-яких інших потреб.

Але Прометей не хотів терпіти
таких заборон для людства

і вирішив піднятися на Олімп
та викрасти вогонь

з кузні Гефеста та Афіни.

Він заховав вогонь у порожній тростині
і безперешкодно зніс його людям.

Це дозволило їм використовувати
сили природи собі на благо

і, таким чином, керувати ними.

Завдяки вогню люди змогли
отримати їжу та тепло.

Окрім цього, з допомогою вогню можна було
зробити зброю та розпочати війну.

Вогонь Прометея став каталізатором
блискавичного прогресу людства.

Коли Зевс поглянув на землю,
то зрозумів, що сталося.

Прометей знову вдарив по його гордості

та поставив під сумнів його владу.

Не тямлячи себе від люті,
Зевс вигадав страхітливе покарання.

Прометея навіки прикували до скелі

і кожного дня до нього прилітав яструб,
який видовбував його печінку.

За ніч печінка знову відростала,
а зранку тортури починалися заново.

І хоч життя титана стало вічною агонією,

він ніколи не пошкодував
про свій вияв непокори.

Стійкість та бунтарство Прометея
зробили його найвідомішим міфічним героєм.

Суспільство прослявляє його
бунтарський та допитливий розум,

знання, прогрес та могутність,
які він приніс людству.

Образ Прометея також часто використовують
у світі мистецтва та літератури.

У ліричній драмі Персі Біші Шеллі
"Звільнений Прометей"

автор зображує титана ліричним героєм,

який звільняється від мук та продовжує
ділитися співчуттям та знаннями.

Шеллі пише про свого головного героя:

"Прометей - це уособлення високого ідеалу,

наділеного мораллю та світлим розумом,

чисті та щирі пориви якого

спонукають титана
до найшляхетніших вчинків".

Дружина письменника Мері вбачала
в Прометеєві обачнішу особу

і назвала свій роман
"Франкенштейн - сучасний Прометей".

Ця назва натякає на порушення
природного стану речей,

що, з точки зору етики,
є спірним питанням,

яке й досі зачіпає науку та технології.

У своєму образі героя,
повстанця та обманщика

Прометей лишається символом
влади людини над природою,

ба більше того,

він нагадує нам, що одна особа своїми
діями здатна запалити увесь світ.