-
Ми в центрі пластикової кризи.
-
Та хто ж відповідальний за цей безлад?
І як ми можемо все змінити?
-
Підкину вам декілька фактів.
-
Більше половини всього існуючого пластику
було виготовлено за останні 10 років.
-
Лише 9% було перероблено.
-
Та перш, ніж винуватити
свого ледачого сусіда
-
за те, що той не сортує відходи
-
може, варто зробити крок назад
-
і поглянути, як ми до цього прийшли.
-
І відповісти на це запитання.
-
Повернімось до того часу, коли вперше почали виробляти пластик.
-
Ні-ні, не так далеко.
-
Так, сюди.
-
Саме в цих свердловинах
-
бере свій початок багато з того пластику,
-
що ви бачите навколо себе.
-
За останнє десятиліття
-
уряди виділили мільярди доларів податкових субсидій
-
та спотворили екологічні правила,
-
щоб стимулювати розвиток видобування нафти та природного газу.
-
І це сприяло появі багатьох нових джерел дешевих нафти та газу,
-
з яких такі компанії як "Dow" та "Exxon" також почали робити пластик.
-
Іншими словами, багато дешевих нафти та газу означають багато дешевого пластику.
-
Насправді, пластик наразі є найшвидше розвиваючимся джерелом парникових газів,
-
таких як СО2 та метан.
-
Тож величезні компанії споживчих товарів
-
перетворили цей пластик на упаковки або продукти,
-
які зазвичай використовуються лише один раз і не завжди підлягають переробці.
-
Без діючих законів,
-
перед якими б виробники несли відповідальність за пластикові відходи,
-
вгадайте, хто ж платить за усе це сміття?
-
Правильно. Платники податків.
-
Компанії, які виробляють та використовують одноразовий пластик,
-
прагнуть довіри до їх роботи.
-
Та виявляється, сама переробка дорожча,
-
ніж створення нового пластику.
-
Деякі міста та містечка
-
думають над тим, щоб призупинити програми з утилізації.
-
Наприклад, Мейн.
-
Вони хочуть робити правильні речі,
-
але продукцію все одно пакують нераціонально.
-
і у містечках борються з тим, як вчиняти
-
з речами на смітнику.
-
Те, що люди, які створюють пластик,
-
однак не несуть відповідальності за управління й оплату відходів, призводить до лиха.
-
Справді жихливі речі.
-
Тому багато людей думають над подальшим упакуванням та відходами.
-
Один із спосіб, як це зробити,
-
система "Розширена Відповідальність Виробника".
-
Можна вважати це платою або ж чудовою ідеєю.
-
Компанія ставить їх на гачок,
-
змушуючи їх відповідати за чужі речі.
-
Наприклад, за матеріал, що не підлягає переробці.
-
Поки у США не вимагають виробника управляти відходами,
-
багато інших це вимагає,
-
навіть декілька провінцій Канади і всі країни Є.
-
закони були дійсні протягом 30-ти років
-
і багатьох місцях переробляють до 80%.
-
Ще краще,
-
коли компанії несуть відповідальність за відходи, трапляється диво.
-
Вони усвідомлюють, що зменшення пакування дешевше,
-
ніж плата за прибирання.
-
Це і є цінність відповідальності тих, хто забруднює.
-
Це зменшить кількість відходів,
-
вдосконалить переробку і створить кращі відходи,
-
і так,
-
і впорається зі змінами клімату.
-
У поєднанні з ішими способами зменшити переробку,
-
як наприклад, мішків
-
вторинна переробка упаковки,
-
це якраз те, що ми потребуємо.
-
А що ви думаєте з цього приводу? Поділіться у коментарях.
-
Дякую за перегляд.
-
Якщо вам сподобалось це відео, лайкайте та підписуйтесь.