Скільки дієслівних часів у англійській мові? - Анна Ананічук

Ознайомтеся з нашою сторінкою Patreon: https://www.patreon.com/teded

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/how-many-verb-tenses-are-there-in-english-anna-ananichuk

Скільки різних дієслівних часів є у мові на зразок англійської? По-перше, відповідь видається очевидною - є минулий, теперішній та майбутній. Але не все так просто. Анна Ананічук пояснює, як завдяки тому, що називається граматичним аспектом, кожен з цих часів поділяється додатково.

Урок - Анни Ананічук, режисер - Люк Ротцлер.

Дякуємо нашим покровителям за допомогу!
Без вас цього відео не було б.

Граматичний час - це те,
як мови говорять про час

безпосередньо не називаючи
часовий проміжок,

натомість, змінюючи дієслова, щоб вказати,
коли дія відбувається.

Тож, скільки різних часів
є у мові на зразок англійської?

По-перше, відповідь видається очевидною:

є минулий,

теперішній

та майбутній.

Та завдяки тому, що називають
граматичними аспектами,

кожен з цих часових періодів
додатково розділяється.

Є чотири види цих аспектів.

В тривалому чи продовженому аспекті

дія відбувається в час мовлення.

Перфектний аспект описує завершені дії.

Перфектний продовжений аспект -
це комбінація,

яка описує завершену частину тривалої дії.

Накінець, є простий аспект -

основна форма минулого, теперішнього
та майбутнього часів,

в яких дія не зазначена
як тривала чи дискретна.

Це все доволі важко збагнути, тому
подивимося, як це працює в дії.

Уявімо, ваш друг розповів, що він
вирушив на секретну морську місію

зібрати докази про таємничу
морську істоту.

Часові рамки задані минулим часом,

але окрім цього є багато опцій.

Ваш друг може сказати,
що істота атакувала їхнє судно,

це - простий минулий час,
найзагальніший аспект,

без додаткових уточнень.

Вони спали, коли це трапилося -

тривалий процес, що продовжується
в цей момент.

Вони також можуть сказати,
що відправилися з Нантакету,

щоб описати дію, що відбулася раніше.

Це приклад минулого перфектного часу.

Чи що вони плавають протягом
трьох тижнів -

те, що було неперервне
та триває до цього моменту.

В теперішньому часі вони скажуть,
що досі шукають істоту сьогодні -

вираження простої дії.

Можливо, вони готуються до наступної
місії в той час, коли говорять.

І вони побудували особливу субмарину
для цього - завершене досягнення.

До того ж, якщо вони розшукували
можливі сліди істоти -

це те, що вони робили протягом
певного часу та досі роблять це зараз,

що виражено теперішнім
перфектним тривалим часом.

Отож, в чому полягає наступна місія?

Ви знаєте, що це досі не відбулося,
бо вони відправляться наступного тижня -

простий майбутній час.

Ваші друзі шукатимуть невловиму істоту -

продовжувана тривала діяльність.

Вони кажуть, що субмарина досягне
незвіданої глибини за місяць.

Це точне передбачення того,

що буде досягнуто в конкретний момент
у майбутньому,

момент, у який вони плаватимуть
вже протягом трьох тижнів -

це майбутній перфектний тривалий час.

Ключем до розуміння всіх цих різних часів

є те, що кожне речення має місце
у конкретний момент,

чи то минулого, чи то теперішнього,
а чи майбутнього.

Суть аспектів полягає в тому,
що вони говорять вам статус дії

на певний момент.

В цілому, вони дають нам дванадцять таких можливостей в англійській мові.

А як щодо інших мов?

Такі, як французька,

суахілі

та російська мають такі ж підходи,
як і в англійській.

Інші описують та поділяють час
в інший спосіб.

Деякі мають меншу кількість
граматичних часів, як-от японська мова,

в якій розрізняється лише
минулий та не-минулий часи,

булі та тукан басі,

в яких розрізняється лише
майбутній та не-майбутній часи,

та мандаринська з повною відсутністю
дієслівних часів, лише з аспектами.

З іншого боку, у мові на зразок ягви
минулий час поділено на численні ступені -

те, що трапилося годинами,
тижнями чи роками тому.

В інших, часи взаємопов'язані з настроями,
що можуть виражати терміновість,

необхідність

чи можливість подій.

Це робить переклад важкою,
проте не неможливою справою.

Носії більшості мов, що не мають деяких
часів, можуть виражати одні й ті ж ідеї

завдяки допоміжним словам,
як "would" чи"did",

чи завдяки уточненню,
який час вони мають на увазі.

Чи різноманіття від мови до мови

є лише різними способами описати
одну й ту ж реальність?

Чи їхня різна структура відображає
відмінні способи мислення про світ

чи про час?

І якщо так, то які інші способи
сприйняття часу можуть існувати?