Міф про Ойсіна та країну вічної молодості — Ізольда Ґіллеспі

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/the-myth-of-oisin-and-the-land-of-eternal-youth-iseult-gillespie

Характерною ознакою мономіфу є розповідь про героя, який вирушає назустріч пригодам, зазнає великих змін і повертається з перемогою на батьківщину. Але в ірландській версії міфу, під назвою Ахтрі, подорож до Іншого Світу закінчується без можливості повернення додому. Ізольда Ґіллеспі розповідає нам міф про Ойсіна та країну вічної молодості.

Урок — Ізольда Ґіллеспі, анімація - Paper Panther.

Характерною ознакою мономіфу

є герой, який вирушає
назустріч пригодам,

зазнає великих змін

і повертається з перемогою на батьківщину.

Але в ірландській версії міфу,
під назвою "Ахтрі",

коли герой мандрує в потойбіччя,
назад уже нема вороття.

Хоча в ірландській міфології
є різні версії інших світів,

найвідоміший з них згадується
у історії про Ойсіна.

Ойсін був сином Фінна мак Кумала,
ватажка групи язичницьких воїнів,

відомих як фенії.

Одного дня Ойсін їхав зі своїми товаришами

і зустрів безсмертну принцесу Ніам.

Вони одразу ж закохалися одне в одного.

Ніам посадила Ойсіна на свого білого коня

і вони вирушили за край Ірландського моря.

Прямуючи назустріч горизонту,
вершники розчинилися у золотистому тумані.

Вони прибули до чарівного королівства,
під назвою Тір на Ног.

Там жив народ Туата Де Даннан,
який правив стародавньою Ірландією

задовго до Ойсіна.

Після приїзду до нового краю
Ойсін мав усе, що забажав.

Він відсвяткував з Ніам пишне весілля
і сім'я нареченої гостинно прийняла його.

Як тільки Ойсін хотів послухати музику,
у його вухах лунала чарівна мелодія.

Коли він хотів їсти, перед ним з'являлися
золоті тарілки, наповнені смачною їжею.

Ойсін милувався чудовими краєвидами
та кольорами, яких раніше не бачив.

Все навкруги - земля та люди,
перебувало у стані незворушної краси.

Та Ойсін не здогадувався,
що Тір на Ног була землею молодості,

де час стояв на місці
і люди ніколи не старіли.

Як і раніше в Ірландії, він продовжив
полювати і досліджувати нову землю.

Але в країні вічної молодості
він володів новою незвичною силою.

Коли Ойсін повертався з подорожі,

його рани магічним чином заживали,
як тільки він засинав у обіймах Ніам.

Хоча слава і задоволення супроводжували
Ойсіна у країні вічної молодості,

він сумував за феніями і пригодами,
які вони пережили в Ірландії.

Після трьох років життя у Тір на Ног
Ойсін дуже засумував за рідним домом.

Перед тим, як він вирушив назад до Ірландії,
Ніам сказала,

щоб він не сходив з коня
і не ступав на землю.

Коли Ойсін прибув до берегів Ірландії,

здавалося, ніби тінь вкрила весь світ.

На пагорбі, де колись стояв замок батька,
він побачив руїни, вкриті бур'янами.

Він гукав своїх друзів та сім'ю,
та слова відбивалися від зруйнованих стін.

Наляканий Ойсін їхав верхи, поки не зустрів
групу селян, які працювали у полі.

Вони щосили старалися
забрати брилу з дороги.

Забувши про попередження Ніам,

Ойсін зіскочив з коня і відкотив брилу
своєю наприродньою силою.

Вигуки подяки невдовзі
перетворилися на крики жалю.

На місці молодого чоловіка
стояв старець з бородою до землі,

а ноги його ледве втримували.

Ойсін гукав Фінна та феніїв,

проте ці імена лише нагадували людям
про далеке минуле трьохсотлітньої давнини.

Час зрадив Ойсіна

і після його повернення до світу смертних
він постарів без вороття.

У всьому ірландському фольклорі

такі місця вічної молодості
знаходилися у глибоких криницях,

чи на краю світу,

або ж у темних печерах.

Однак ті, хто чули легенду про Ойсіна,
розповідають іншу історію.

Про осяяну принцесу, яку білий кінь
несе високо над хвилями.

Вона досі сподівається на повернення
Ойсіна, приреченого на любов.