Money supply: M0, M1, and M2 | The monetary system | Macroeconomics | Khan Academy

In this video, learn about the two measures of money that are part of the money supply - M1 and M2 - as well as the monetary base (which is sometimes called M0).

Watch the next lesson: https://www.khanacademy.org/economics-finance-domain/macroeconomics/monetary-system-topic/factional-reserve-accounting/v/simple-fractional-reserve-accounting-part-1?utm_source=YT&utm_medium=Desc&utm_campaign=macroeconomics

Missed the previous lesson? https://www.khanacademy.org/economics-finance-domain/macroeconomics/monetary-system-topic/fractional-reserve-banking-tut/v/full-reserve-banking?utm_source=YT&utm_medium=Desc&utm_campaign=macroeconomics

Macroeconomics on Khan Academy: Topics covered in a traditional college level introductory macroeconomics course

About Khan Academy: Khan Academy offers practice exercises, instructional videos, and a personalized learning dashboard that empower learners to study at their own pace in and outside of the classroom. We tackle math, science, computer programming, history, art history, economics, and more. Our math missions guide learners from kindergarten to calculus using state-of-the-art, adaptive technology that identifies strengths and learning gaps. We've also partnered with institutions like NASA, The Museum of Modern Art, The California Academy of Sciences, and MIT to offer specialized content.

For free. For everyone. Forever. #YouCanLearnAnything

Subscribe to Khan Academy's Macroeconomics channel: https://www.youtube.com/channel/UCBytY7pnP0GAHB3C8vDeXvg
Subscribe to Khan Academy: https://www.youtube.com/subscription_center?add_user=khanacademy

У цьому відео я хочу показати вам

різні способи обчислення
кількості грошей, що знаходяться в обігу.

Тож розпочнемо з центрального банку

(у США це Федеральний резервний банк).

Уявімо, що він надрукував 4 долари.

І щоб нам було легше аналізувати,

припустімо, що банк вводить в обіг
саме фізичні гроші, а не електронні.

Щоб ввести ці 4 долари в обіг,

банк купує цінні папери
на відкритому ринку.

Як правило, безпечні та
високоліквідні цінні папери.

Ліквідність означає, що цінні папери

можна легко купити та продати
у великій кількості.

Наприклад, казначейські цінні папери —
це ліквідні активи або цінні папери.

Іграшки-дозатори цукерок PEZ —
це неліквідні активи.

Якщо я куплю дозатори PEZ
на мільярд доларів, мені буде важко їх продати…

Якщо вже на те пішло, мені буде
важко купити стільки дозаторів,

не кажучи вже про те, щоб їх продати за
короткий чи хоча б середній проміжок часу.

Отож, центральний банк купує
ліквідні цінні папери на 4 долари.

Оце наші цінні папери.

А їх колишній власник вирішує
покласти виручені гроші у банк.

Він може покласти гроші на депозит у банк,

або ж купити за них щось,

і тоді вже особа, у якої він щось купив,
може покласти гроші в банк.

Припустімо, що так чи інакше, але
гроші опиняться на депозиті в банку.

Це наш комерційний банк,
і я назву його комерційний банк №1.

Отже, усі гроші передано до банку №1.

І Федеральний резервний банк чи то
центральний банк ними більше не володіє.

Гроші перенесено сюди, у КБ №1.

Я викреслю ці банкноти, щоб вам
було легше стежити за моєю думкою.

Отже, гроші на депозиті у КБ №1.

І вкладник каже: "Я хочу, щоб
3 долари були доступні на вимогу

і я міг виписувати чеки на цю суму".

Він кладе 3 долари на чековий рахунок,

щоб мати право виписувати чеки на цю суму.

І щоб отримати трохи вищі відсотки…

А за строковими вкладами
банки виплачують вищі відсотки,

бо для них не треба створювати резерви.

Тому цей чоловік кладе
1 долар на строковий депозит.

І на цей долар він не може виписати чек.

Тут можуть бути деякі нюанси,
але для простоти розуміння будемо вважати,

що на цей долар чеки виписувати не можна.

Можуть бути обмеження на право
виписувати чеки і таке інше…

Оскільки банку не потрібно
створювати резерви для цього долара,

він може видати його в кредит.

Припустімо, що людина, яка взяла кредит,

одразу ж кладе цю суму
на депозит в іншому банку.

Нехай це буде комерційний банк №2.

Отже, цей долар вже не в КБ №1, а в КБ №2.

Намалюємо комерційний банк №2.

І позичальник поклав цей долар
на ощадний рахунок у КБ №2.

Повернемося до цієї суми.

Тут банк каже: "Це депозит на вимогу, і я
мушу частину грошей відкласти в резерв".

(Система часткового резервування.)

Але частину я можу видати в кредит
(у США — до 90%)".

Але, можливо, цей банк
трохи консервативний

і видає в кредит
тільки 2/3 суми (2 долари із 3).

Припустімо, що позичальник,
якому КБ №1 видав кредит,

також поклав ці гроші на депозит у КБ №2.

Отож, ці два долари перейшли у банк №2.

І в банку №1 їх більше немає.

Але клієнт банку №1 все ще може
виписувати чеки на суму до 3 доларів.

Нехай ці 2 долари у банку №2
також розміщено на чековому рахунку.

Отже, банк №2 може робити кілька речей.

По-перше, з цієї суми банк
повинен залишити резерв.

І нехай цей банк ще консервативніший

і вирішує видати в кредит
тільки половину суми

(хоч може позичити 90%).

Тож він видає в кредит 1 долар,

а людина, яка взяла позику,
просто кладе цей долар у свій гаманець.

Крім того, він може видати в кредит
усю суму на цьому депозиті.

І нехай цей позичальник також
покладе цей 1 долар у свій гаманець.

Зауважте, що початкові 4 долари досі тут:
1, 2, 3, 4.

Давайте ще раз.

Вкладник банку №1 може
виписувати чеки на суму до 3 доларів,

а вкладник банку №2 —
на суму до 2 доларів.

А тепер подивіться, які різні
форми грошей ми тут маємо.

Можна визначати гроші дуже вузько
і казати, що до них належать

лише ті гроші, які центральний банк друкує
або створює в електронному вигляді

(електронні записи на рахунках банків
Федеральної резервної системи).

Але для простоти аналізу
ми беремо до уваги лише фізичні гроші.

Їх часто називають грошовою базою,

і у США та деяких інших країнах
це також те саме, що й М0

(є лише незначні
відмінності між країнами).

У цьому прикладі центральний
банк надрукував і ввів в обіг 4 долари,

тобто грошова база становила 4 долари.

Як тільки він надрукував
банкноти і купив цінні папери,

гроші одразу потрапили в обіг,
і за них можна було купити будь-яку річ,

тобто вони сприяли виконанню трансакцій.

Однак це, звичайно, не всі форми грошей,
які зустрічаються в нашому прикладі.

Окрім цих 4 доларів, вкладники
обох банків можуть виписувати чеки.

Тож ми можемо дати трохи
ширше визначення грошей

і введемо для цього поняття M1.

Його можна трактувати по-різному.

Сюди можна відносити усі гроші,
які лежать у кишенях людей,

плюс ті суми, на які
можна виписувати чеки.

Це оці 2 долари плюс
чеки на суму 5 доларів.

Тобто 2 долари фізичних грошей,

які знаходяться в гаманцях людей
(не у банківських резервах),

плюс 5 доларів, на які
можна виписувати чеки.

І в сумі ми отримаємо 7 доларів.

Або це можна записати як
M0 плюс чекові депозити.

Я напишу просто "чеки".

Але у цьому випадку
має місце подвійний рахунок.

Адже частина М0 є резервами
за чековими депозитами!

Або частина чекових депозитів
виступає резервами для M0.

Тобто потрібно відняти банківські резерви.

І ми отримаємо 4 долари.

Адже немає потреби двічі рахувати цю суму.

Тож М0 = 4 долари
(я напишу білим кольором)

M0 = 4 долари.

Чекові депозити = 5 доларів.

Це напишемо рожевим.

Плюс 5 доларів.

А тепер потрібно відняти резерви.

Резерви у нас становлять 2 долари,
тож мінус 2 долари.

І знову виходить 7 доларів.

Це робиться для того, щоб не
враховувати певні суми двічі.

Щоб не враховувати оці долари
спочатку як частину чекових депозитів,

а потім як частину М0,

подвоюючи тим самим цю суму.

Ці 2 долари відносяться і до
грошової бази, і до чекових депозитів,

але це все ті ж 2 долари.

Найпростіше окреслити M1 так: це все те,
що полегшує здійснення трансакцій.

Оці 2 долари в гаманцях людей
і чеки на 5 доларів, які можна виписати.

Це оце рівняння.

А щоб ще більше розширити
поняття грошей, можна перейти до М2.

Тут враховується те, що можна швидко
використати для полегшення трансакцій.

Це будуть наші 7 доларів M1 плюс те,
що можна легко конвертувати в M1.

Наприклад, ощадні рахунки
можна легко перетворити у чекові.

Це займе всього кілька днів
(звісно, можуть бути певні обмеження),

але це цілком можливо.

У цьому разі вимоги до
банківських резервів трохи зміняться,

але вкладник зможе
виписувати чеки на більшу суму.

Отже, М2 складається з М1 плюс
елементи, які легко конвертуються в М1.

Тобто M2 буде включати ощадні рахунки,
депозитні рахунки грошового ринку

(я не буду заглиблюватись у деталі:
вони майже однакові,

от тільки відсоток за ними трохи вищий
і є обмеження щодо доступу до коштів,

але їх можна легко
перетворити у чекові рахунки)

і також невеликі строкові
депозити в доларах.

Але щоб вам було простіше зрозуміти,
узагальнимо їх як ощадні депозити.

Тож це наші 7 доларів М1 плюс
2 долари ощадних депозитів.

Щоб ви могли краще собі це уявити…

Коли хтось говорить про пропозицію грошей,
спитайте, що він має на увазі під грошима.

Скоріше за все він говорить про М1,

оскільки це ті механізми, які прямо
сприяють здійсненню трансакцій.

Можливість виписувати чеки
та доларові банкноти у гаманці.

Але ця особа може говорити
і про грошову базу

(М0, гроші у вузькому розумінні — це все
одне й те саме поняття, особливо у США)

чи навпаки брати гроші
у навіть ширшому понятті.

Адже існують і ширші поняття ніж М2.
Є ще М3 (про нього вже рідко згадують).

М3 включає компоненти, які ще далі
відійшли від звичного поняття грошей.

Це далеко не чекові рахунки,
але вони лише відносно ліквідні

і включають інші типи активів.

Однак Федеральний резервний банк
більше не згадує про них у своїх звітах.

Зазвичай він говорить про ці компоненти.

Переклад на українську: Марія Головко, рев'ювер: Юлія Білаш, благодійний фонд "Magneticone.org"