Веселе прославляння дружби завдовжки життя

Легендарний дует Джейн Фонда й Лілі Томлін десятиліттями приятелюють. В цьому непідробному, делікатному та необмеженому темами діалозі, на який їх запросила Пет Мітчелл, ці троє обговорюватимуть тривалість життя, фемінізм, різницю між чоловічою та жіночою дружбою, що значить гарно жити, а також яка роль жінок у майбутньому нашої планети. "Навіть не знаю, що б робила без своїх подруг, - каже Фонда. - Я існую, тому що маю подруг".

Пет Мітчелл: Я багато думала
про жіночу дружбу,

і, до речі, ці дві жінки,

кажу про це з гордістю,

віддавна також є моїми друзями.

Джейн Фонда: Саме так.

П.М.: З того, що я читала
про жіночу дружбу,

пригадую слова Сервантеса.

Він говорив: "Ви можете
чимало про когось розповісти",

у цьому випадку про жінку,

"дивлячись на її друзів".

Тож почнімо з —

(Сміх)

Дж.Ф.: У нас проблеми.

Лілі Томлін: Дай мені склянку води,

мене мучить спрага.

(Сміх)

Дж.Ф.: Ти займаєш наш час.

Ми дуже обмежені --

Л.Т.: Перебування з нею
висмоктує з мене життя.

(Сміх)

Дж.Ф.: Ти ще нічого не бачила.

Та все ж -- вибачай.

П.М.: Скажіть мені,
що ви шукаєте в друзях?

Л.Т.: Я шукаю когось
із почуттям гумору,

сміливого,

відкритого, з політичними поглядами,

хто має хоч трішки
любові до нашої планети,

когось порядного,
із почуттям справедливості,

і хто вважає мене вартою такого.

(Сміх)

(Оплески)

Дж.Ф.: Знаєш, я думала сьогодні вранці,

навіть не знаю, що б робила
без моїх подруг.

Так би мовити: "У мене є друзі,
значить я існую".

Л.Т.: (Сміх)

Дж.Ф.: Ні, це правда.

Я існую, бо маю подруг.
Вони —

Ти одна з них.

Не знаю щодо тебе. У всякому разі —

(Сміх)

Знаєш, вони роблять мене сильнішою,
розумнішою,

хоробрішою.

Вони поплескають мене по плечу,
коли мене потрібна буде вказівка.

І більшість з них
набагато молодші за мене.

Розумієш? Це ж прекрасно —
Л.Т.: Дякую.

(Сміх)

Дж.Ф.: Ні, я включаю тебе до них,
бо, послухай, знаєш —

чудово мати поруч когось,
із ким можна пограти, повчитись,

коли ти наближаєшся до кінця.

Я наближаюсь —
я буду там швидше за тебе.

Л.Т.: Я рада, що ти показала, як зростаєш
поруч зі мною.

(Сміх)

Дж.Ф.: Я показую тобі шлях.

(Сміх)

Л.Т.: Це ти.

П.М.: Дорослішаючи,

мандруючи по життю,

що ви робите,
щоб зберегти вашу дружбу?

Л.Т.: Ви маєте використати багато —

Дж.Ф.: Вона мене дуже не запрошує,
ось що я скажу.

Л.Т.: Я використовую
соціальні мережі —

Цить. Тож —

(Сміх)

Л.Т.: Я передивляюсь пошту,
повідомлення

щоб знайти друзів,

щоб відповісти їм
якнайшвидше,

бо знаю, їм потрібна моя порада.

(Сміх)

Їм потрібна моя підтримка,

бо більшість моїх друзів -
письменники, активісти чи актори,

і ви троє...

і довга низка
інших описових фраз,

я хочу якнайшвидше
розібратися у вас,

хочу, щоб ви знали, я тут для вас.

Дж.Ф.: Пишеш смайлики?

Л.Т.: Ох...
Дж.Ф.: Ні?

Л.Т. Це бентежить.
Дж.Ф.: Я дійсно люблю смайли.

Л.Т.: Ні, я пишу --

я виписую власні слова щастя,
поздоровлення

та суму.

Дж.Ф.: Ти складаєш їх —

Л.Т. Я складаю, кожну букву —

(Сміх)

Дж.Ф.: От пуристка.

Знаєш, із віком

я почала більше розуміти
важливість дружби

і справді намагаюсь докласти зусиль,

щоб досягнути чогось, відпочивати,
не вбивати даремно час.

Я багато читаю,

і Лілі чудово знає, що

книжки, які мені подобаються,
я відсилаю друзям.

Л.Т.: Коли ми дізнались, що будемо тут,

ти надіслала мені чимало книжок
про жінок, жіночу дружбу,

я була здивована,
побачивши так багато книг,

скільки досліджень
зроблено недавно —

Дж.Ф.: Ти вдячна?
Л.Т.: Я була вдячна.

(Сміх)

П.М.: І —

Л.Т.: Чекай, це дійсно важливо,
бо це ще один приклад того,

як жінок ігнорують,
відкидають, ізолюють.

Нас мало вивчали,

хоча ми часто виступали добровольцями.

Дж.Ф.: Саме так.

(Сміх)

Л.Т.: Це дійсно вражаюче,
і вам всім це буде цікаво.

Дослідження Гарвардської медичної школи
показало, що

жінки, в яких є близькі подруги,

менш схильні до розладів —

фізичних розладів на старості,

їхнє життя буде цікавішим
та захопливішим —

Дж.Ф.: Та довшим —

Л.Т.: Радісне життя.

Дж.Ф.: Ми живемо на 5 років довше.

Л.Т.: Думаю, я проміняю ці роки на щастя.

(Сміх)

Л.Т.: Та найголовніша частина
виявленого —

результати були настільки захоплюючими
та очевидними —

дослідники довели, що

відсутність близьких подруг
шкідлива для вашого здоров'я,

так само як і куріння чи зайва вага.

Дж.Ф.: І є ще дещо —

Л.Т.: Це моя черга, тож ...

(Сміх)

Дж.Ф.: Окей, тепер моя черга,
бо є ще одна річ.

Бо роками, десятиліттями —

вони досліджували тільки чоловіків,
коли намагались зрозуміти стрес,

лише недавно вони почали досліджувати,
що ж відбувається з жінками в умовах стресу,

і виявляється,
коли у нас стрес — у жінок,

наші тіла заповнені окситоцином.

Це заспокійливий гормон,
який знижує стрес і дає гарний настрій.

Який тільки збільшується,
коли ми разом з нашими подругами.

Я вважаю, що це одна з причин,
чому ми живемо довше.

Мені жаль чоловіків,
бо в них цього немає.

Тестостерон у чоловіків зменшує
вплив окситоцину.

Л.Т.: Коли ти, я і Доллі працювали над
"Від дев'яти до п'яти"...

Дж.Ф.: Ох —

Л.Т.: Ми сміялись,
ми сміялись так багато,

ми побачили, що в нас багато спільного,
і ми такі різні.

Ось вона, аристократія Голлівуду,

і я, як неслухняна дитина з Детройту,

(Доллі) вона дитина з Півдня,
з бідного містечка в Теннесі,

ми побачили, що у нас все синхронне,
як у жінок,

і ми мусимо мати —

ми засміялись — мусимо додати,
принаймі десяток років до нашого життя.

Дж.Ф.: Я думаю,
ми частенько закидали нога за ногу.

(Сміх)

Якщо ти розумієш, що я маю на увазі.

Л.Т.: Думаю, всі знають,
що ти мала на увазі.

(Сміх)

П.М.: Ти прямо зараз
додаєш десятки років до життя.

Серед книжок, які Джейн
послала нам прочитати про жіночу дружбу,

була книжка жінки, якою ми захоплюємось,
Сестри Джоан Читтістер,

яка говорила про жіночу дружбу,

що жінки друзі,
не просто соціальний акт,

це спіритичний акт.

Ви думаєте про друзів,
як про щось духовне?

Чи зробили вони щось духовне
у вашому житті?

Л.Т.: Духовне — я абсолютно впевнена.

Тому що -- особливо ті люди,
яких ти знаєш довгий час,

з якими ти проводиш час —

я бачу духовність,
суть всередині них,

ніжність, вразливість.

Це наче любов,
елемент кохання у відносинах.

Я бачу все глибоко в твоїй душі.

П.М.: Ти так думаєш, Джейн —

Л.Т.: У мене є особливі сили.

Дж.Ф.: Тут всі типи друзів.

Тут є друзі по бізнесу,
друзі для вечірок,

у мене багато таких.

(Сміх)

Та у дружби, яка створює
окситоцин, є ...

Вони відчувають душу,
бо відкривається серце, так?

Знаєш, ми глибше розуміємо. І —

Я виявила, що пролила чимало сліз
разом із близькими друзями.

Не тому що була сумна,
а тому що вони зворушили та надихнули мене.

Л.Т.: Знаєш, одна з вас
скоро піде.

(Сміх)

П.М.: Ми обоє сидимо тут,
Лілі, про кого ти говориш?

(Сміх)

Я завжди думала, що коли жінки
говорять про свою дружбу,

чоловіки завжди виглядають
трохи спантеличеними.

Яка ж різниця, на твою думку,

між жіночою та чоловічою дружбою?

Дж.Ф.: Дуже багато відмінностей,

я думаю, ми повинні
поспівчувати чоловіками —

(Сміх)

у них немає того, що є в нас.

Саме тому вони й помирають швидше.

(Сміх)

Я співчуваю чоловікам,

бо жінки, без жартів, ми —

жіночі взаємини, наша дружба —
повна відкриттів, ми глибші.

Вони викривають.

Ми ризикуємо вразливістю —
а саме цього чоловіки не роблять.

Я маю на увазі, скільки разів
я запитувала тебе: "Чи правильно я роблю?"

"Чи все я зробила?"

П.М.: Ти все чудово зробила.

(Сміх)

Дж.Ф.: Та я маю на увазі, ми ставимо
такі питання

нашим подругам,

а чоловіки - ні.

Знаєш, люди описують стосунки
між жінками, як обличчя до обличчя,

тоді як чоловічу дружбу -
пліч-о-пліч.

Л.Т.: Я хочу сказати, що більшість часу
чоловіки не хочуть показувати емоцій,

вони хочуть поховати почуття.

Це загальноприйнятне судження.

Вони краще замкнуться у своїй печері
та дивитимуться ігри чи гратимуть у гольф,

розмовлятимуть про спорт,
полюватимуть чи займатимуться сексом.

Це просто типова чоловіча поведінка.

Дж.Ф.: Ти думаєш —
Л.Т.: Вони говорять про секс,

тобто в них був би секс,

якби їм вдалось затягти ще когось
у свою печеру —

(Сміх)

Дж.Ф: Знаєш, нещодавно
я знайшла цікаву інформацію —

і, знову ж, психологи не знали цього
до недавнього часу —

чоловіки народжуються з такою ж самою
здатністю до взаємин як і жінки.

Якщо ви подивитись у фільмах
на новонароджених хлопців та дівчат,

то побачите, що хлопці
так само як і дівчата,

дивляться в очі своєї мами,

потребують обміну енергією
у стосунках.

Коли мати дивиться вбік, то на обличчі
дитини - розчарування,

хлопчик може навіть заплакати.

Їм потрібні взаємини.

Тож чому коли вони дорослішають,
це змінюється?

Відповідь криється
у патріархальній культурі,

яка говорить хлопчикам, молодим чоловікам,

що потреба у стосунках, потреба ділитися
емоціями - це щось дівчаче.

Справжній чоловік не питає вказівки
й не говорить, що йому треба,

не йде до лікаря, коли хворий.

Вони не просять допомоги.

Ось моя улюблена цитата:

"Чоловіки бояться, що перетворення на "ми"
зітре його "Я".

Його відчуття себе самого.

Тоді як в жінки відчуття себе самої
завжди було незахищеним.

Але наше "ми" - це збереження
всіх якостей,

що робить нас сильними.

Це не доказ,
що ми кращі за чоловіків,

нам просто не потрібно доводити
свою мужність.

Л.Т.: І, що ж —

Дж.Ф: Це слова Глорії Стайнем.

Ми здатні виражати людяність —
Л.Т.: Я знаю, хто така Глорія Стайнем.

Дж.Ф.: Я знаю, що ти знаєш, хто вона така,
та я думаю —

(Сміх)

Але це справді чудовий вислів.

Ми не кращі за чоловіків, просто нам
не треба доводити свою мужність.

А це дійсно важливо.

Та чоловікам
настільки прищепили таку культуру,

що їм комфортно у патріархаті.

І нам потрібно зробити щось інше.

Дж.Ф.: Жіноча дружба -
наче відновлювальне джерело енергії.

Л.Т.: Про цю тему можна сказати
ще одну чудову річ.

Тому що наша дружба —

жіноча дружба -
це мовби крок до сестринства,

а сестринство може бути
дуже могутньою силою,

і може дати світу —

зробити його таким, яким він
має бути —

те, чого людство відчайдушно потребує.

П.М.: Саме тому ми говоримо про це,

бо жіноча дружба,

як ти сказала, Джейн,

це відновлювальне джерело енергії.

Як нам використати цю енергію?

Дж.Ф.: Жінки - демографічна категорія,
яка найшвидше збільшується,

особливо старі жінки.

І якщо ми використаємо нашу владу,
то зможемо змінити світ.

І знаєте що? Нам це потрібно.

(Оплески)

Потрібно робити це швидко.

І одне з того, що нам
потрібно зробити —

ми можемо зробити це як жінки —

з одного боку, нам варто встановити
споживчі стандарти.

Нам потрібно менше споживати.

Нам, у західному світі,
потрібно менше споживати,

треба купувати речі місцевого виробництва,

купувати їжу місцевого виробництва.

Треба позбутися енергетичної
залежності.

Треба стати незалежними
від викопних видів палива.

І паливні компанії —

"Exxons", "Shell Oils"
та інші погані хлопці —

тому що вони —

говорять нам, що ми не зможемо зробити цього,
не повернувшись до кам'яного віку.

Що альтернатив немає,

але це неправда.

Вже сьогодні в світі є країни,

які живуть коштом оновлюваних
джерел енергії, і живуть прекрасно.

А ті застерігають нас, що коли ми
відмовимося від викопного палива,

то повернемось
у кам'яний вік,

а насправді, якщо ми почнемо
використовувати відновлювальну енергію,

то не свердлитимемо в Арктиці,
не свердлитимемо —

Л.Т.: Боже мій.

Дж.Ф.: І не свердлитимемо
в нафтоносних пісках Атабаски —

Так.

Тоді ми будемо —

буде більше демократії,
більше роботи і більше благополуччя,

і жінки приведуть до цього шляху.

Можливо, в нас є імпульс, щоб розпочати
третю хвилю феміністського руху

із нашим сестринством навколо світу,

з жінками, яких ми не побачимо,
яких ніколи не зустрінемо,

та ми об'єднаємось на шляху,

бо —

Аристотель говорив —

більшість людей —

люди помруть без чоловічої дружби.

Головним словом тут є "чоловічої".

Бо вони вважали, що дружба має існувати
між рівними,

а жінки рівними не вважалися —

Дж.Ф.: Греки навіть не думали,
що у нас є душа.

Л.Т.: Саме так. Це показує тобі,
яким обмеженим був Аристотель.

(Сміх)

Чекайте, зараз буде
найкращий момент.

Чоловікам сьогодні потрібні жінки.

Планета потребує жінок.

Конституції США потрібні жінки.

А нас немає в конституції.

Дж.Ф.: Ти говориш про поправку
щодо рівноправ'я.

Л.Т.: Так.

Суддя Ґінсберґ сказала приблизно таке —

до кожної конституції, написаної
після Другої світової війни,

було включено положення, що зробило
жінок рівноправними громадянами,

але не до нашої.

Чудова ідея для початку.

Дуже, дуже поміркована.

Дж.Ф.: Саме так.

(Оплески)

Гендерна рівність - наче хвиля,

яка підніме всі човни, не тільки жінок.

П.М.: Потрібно створити
нові рольові моделі.

Як бути друзями,

як по-різному думати про нашу могутність

як споживачів,

як громадян світу,

і саме це робить Джейн та Лілі

рольвою моделлю того,
як жінки можуть бути друзями —

довгий час,

навіть коли вони часами не згодні.

Дякую вам.

Дякую вам обом.

(Оплески)

Дж.Ф. Дякую.

Л.Т.: Дякую.

Дж.Ф.: Дякую.

(Оплески)